ВСТУП

Стратегія соціально - економічного розвитку району визначає головні цілі та пріоритети соціально - економічного розвитку Самбірського району, які спрямовані на довгострокове економічне зростання.

Стратегія розвитку району розроблена відповідно до положень і завдань Державної та обласної стратегій регіонального розвитку на період до 2015 року.

У Стратегії з урахуванням проблем розвитку району визначено координацію дій управлінь і відділів райдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, спрямованих на реалізацію стратегічних завдань і заходів.

Одним із головних моментів Стратегії є те, що вона концентрується на ключових, перспективних напрямках, які були виявлені на основі аналізу потенціалу сильних та слабких сторін району.

Стратегія соціально-економічного розвитку району визначає пріоритетні напрями та стратегічні завдання економічного і соціального розвитку Самбірського району, реалізація яких, насамперед, має на меті забезпечити нову якість життя людей. В Стратегії деталізовано основні заходи, спрямовані на досягнення стратегічних цілей.

Основною метою Стратегії розвитку району є утвердження Самбірського району, як регіону з високим рівнем розвитку економіки. На це мають бути спрямовані всі інституційні перетворення, політика економічних та соціальних реформ.

Головним чинником та основою реалізації Стратегії є сталий та збалансований економічний розвиток як передумова збільшення доходів населення та забезпечення соціальних гарантій, підвищення якості послуг та покращення навколишнього середовища.

Перш, ніж надавати матеріальні блага, їх необхідно створити.

Цей постулат є визначальним принципом Стратегії і відображається у її цілях і завданнях.

Стратегія є основою для розроблення і формування щорічних програм економічного і соціального розвитку району, що визначають послідовні першочергові заходи та необхідні для цього витрати, які включаються до проекту бюджету району на черговий рік.

Характеристика району

Самбірський район розташований в південно-західній частині Львівської області в передгір"ї Карпат на Самбірсько-Дністровській височині і межує на заході із Старосамбірським, на півночі - з Мостиським, на сході - з Городоцьким, на півдні - з Дрогобицьким районами. Відстань від районного центру до м. Львова залізницею 78 км., шосейними шляхами - 75 км.

Самбірський район у сучасних межах створений в 1965 році, а крайня північна частина збільшена за площею у 1967 році.

Територія району складає 934 кв.км., що становить 4,3 % території області.

В межах району розташовано 110 населених пунктів, в тому числі два міста, селище міського типу та 107 сіл.

Спільні інтереси територіальних громад сіл, селища міського типу Дубляни та міст Рудок і Нового Калинова представляють відповідно  тридцять п'ять сільських, одна селищна та дві міські ради.

На території району проживає 70,0 тис. осіб, що складає 2,7 % до населення Львівської області. За кількістю населення Самбірщина займає 14 місце в області. На кожний квадратний кілометр території району припадає 76 осіб при обласному показнику 117.

Самбірський регіон приваблює територією з надзвичайно унікальними природніми умовами, до складу яких належать різноманітний рельєф, великий лісовий комплекс, багатства флори та фауни.

Район входить у зону лісостепу, на півдні розташоване передгір'я Карпат. Клімат в основному помірно-континентальний з високою зволоженістю: м"які зими з відлигами, вологі весни, тепле літо, тепла суха осінь.

Через Самбірщину протікають річки Дністер, Стрв"яж, Вишенька, Черхавка, Бистриця, Спринька.

В лісових масивах переважають дуб, бук, граб, береза, ялина, сосна.

Самбірщина багата на корисні копалини. На глибині 0,2 м товщиною пласту 10-12 м розташовані суглини. Крім того землі регіону багаті на керамзитові глини, природний газ, торф, гравійно-пісчані суміші, глини для виробництва будівельної цегли.

Природне середовище мало змінене та відносно чисте.

На території району знаходиться дендрологічний парк з унікальними породами дерев.

Через терени району пролягає Головний Європейський вододіл.

І. Тенденції соціально-економічного розвитку району

1.1. Промисловість

Промисловий комплекс району займає значну питому вагу у реальному секторі економічної діяльності і представлений 13 підприємствами. В останні роки намітилась стійка тенденція до нарощування обсягів промислового виробництва. Якщо фактичні обсяги продукції у 2004 році складали 35,8 млн. грн., у 2007 році -101,5 млн. грн., то у 2009 році - 115,3 млн. грн.

Серед міст і районів області за обсягом реалізованої продукції район займає 20 місце (у 2006 році - 23 місце), а питома частка в загальнообласних показниках складає 0,6 %.

Господарська діяльність району сьогодні базується на декількох галузях промисловості, підприємства яких є сировинними. Провідною галуззю є виробництво харчових продуктів, яка в структурі реалізації продукції займає найбільшу питому вагу - 77 %.

Друге місце в структурі обробної промисловості посідає виробництво неметалевої мінеральної продукції, частка якого склала 21,9 %. Різке падіння обсягів будівництва через вплив світової фінансово-економічної кризи привело до зниження випуску цегли на ЗАТ «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки», ЗАТ «Воютицький цегельний завод», вермикуліту на ТзОВ «АПП «Львівське».

Найбільш впливовими промисловими підприємствами району є ТзОВ «Самбірська птахофабрика», ДП «Воютицький спиртзавод», ПФ «Білаки», ЗАТ «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки».

Основними видами промислової продукції є яловичина і телятина, м'ясо птиці, спирт етиловий, корми для сільськогосподарських тварин, цегла керамічна, вермикуліт відшарований (керамзит).

Промисловими підприємствами вироблено у 2009 році 9,6 млн. штук цегли, 47,2 тис. куб. м. керамзиту, 3729 тонн м'яса птиці, 620 тонн яловичини і телятини, 365,4 тис. дал. спирту етилового.

На Самбірщині низьким є показник реалізованої продукції на одну особу населення, який у 2009 році склав 1647 грн. при обласному показнику 7730 грн.

Середньоспискова чисельність працівників промисловості у 2009 році склала 564 особи і скоротилась із 2008 роком на 91 особу, із 2005 роком - на 253 особи. Середньомісячна заробітна плата становить 1273 грн.

Промислові підприємства району щорічно сплачують до бюджету майже 20 % всіх бюджетних надходжень.

В останні роки відчутно зросли обсяги освоєних підприємствами промислового комплексу капітальних інвестицій. Проте вони є недостатні для забезпечення технічного переоснащення виробничої сфери підприємств району під випуск інноваційної конкурентноспроможної продукції. Про це свідчать низькі показники щодо кількості інноваційних підприємств та кількості нових видів продукції. Значна частина основних фондів промисловості фізично зношена і морально застаріла. Рівень інноваційної діяльності є дуже низьким. Застарілі, енерго- і матеріалоємні технології, низькопродуктивне технологічне обладнання приводять до подорожчання продукції і роблять її в ринкових умовах неконкурентноспроможною.

1.2. Сільське господарство

Аграрний сектор економіки відіграє важливу роль у системі матеріального виробництва, зміцненні економіки району, підвищенні добробуту населення. Цій галузі надається пріоритетне значення.

Площа сільськогосподарських угідь району становить 72,2 тис. га (5,7 % від загальної по області), з них 44,0 тис. га ріллі (5,5 %), 13,6 тис. га сіножатей (7,2 %), 13,5 тис. га расовищ (5,2 %) та 1,1 тис. га багаторічних насаджень (4,7 %). За часткою ріллі район займає в області восьме місце.

В районі є 26175 власників землі, з них 6586 - орендодавці. Середній розмір орендованого паю 1,39 га.

Сільське господарство району орієнтоване на вирощування переважно зернових та технічних культур, тваринництво.

Сільськогосподарську продукцію виробляють 12 приватних агрофірм, 13 товариств з обмеженою відповідальністю, 49 фермерських господарств. У приватному секторі сільськогосподарську продукцію виробляють 19,6 тисяч господарств населення.

Обсяг виробництва валової продукції сільського господарства у 2009 році склав 227,0 млн. грн. і зріс до показника 2005 року на 11,7 %. Проте середньорічні темпи приросту є найнижчими з усіх галузей економіки району. Основними товаровиробниками сільськогосподарської продукції є господарства населення, які виробили 73,2 % валової продукції сільського господарства. За загальним обсягом виробництва район посідає 8 місце серед районів області, і питома вага його складає 4,8 %. У структурі валової продукції переважає продукція тваринництва (57,5 %).

Негативною є ситуація щодо використання сільськогосподарських угідь. За останні роки інтенсивно зростали площі, які не засівались сільськогосподарськими культурами, і їх розміри у 2008 році досягли більше половини площі ріллі району (в області не засівали третину ріллі, по Україні - 16,4 %). Проте слід зазначити, що починаючи із 2009 року ситуація по використанню земель почала покращуватись. Проходить перерозподіл сільгоспугідь між землекористувачами. В район входять потужні інвестори такі як ТзОВ «АгроМаркЮкей», ТзОВ «Агрокультур Захід», ФГ «Білаки», ТзОВ «Барком», ТзОВ «Лендком ЮА», ТзОВ «Біорена», які щорічно нарощують виробництво сільськогосподарської продукції та вводять в оборот землі, які невикористовувались на протязі ряду років. Ними проводиться укладання договорів з пайовиками на території більшості сільських рад району. Лише протягом 2009 року інвесторами в оборот введено 4200 га ріллі, а в 2010 році - 2242 га.

За даними Львівського обласного центру "Держродючість" в районі майже 24 % орних земель зазнають різного ступеня деградації. Щорічні втрати гумусу в середньому складають понад 280 кг з гектара.

Крім цього в районі є 42049 га меліорованих земель, з них 29296 га гончарним дренажем, на яких протягом останніх років не проводиться глибоке розпушування, кротовий дренаж, очистка каналів внутрігосподарського користування.

В агроформуваннях через відсутність коштів зовсім не проводиться вапнування кислих грунтів, не використовується торф та сидерати, майже відсутні органічні добрива .

Головне місце серед сільськогосподарських культур належить зерновим культурам, ріпаку, картоплі. У 2009 році виробництво зернових та зернобобових культур склало 28,95 тис. тонн і зросло у порівнянні із 2005 роком на 21,1 %, з 2000 роком - на 26,4 %. Виробництво картоплі зросло відповідно на 26,9 % та 9,6 %.

Слід зазначити, що в районі призупинено посів цукрових буряків та льону, якими у 2000 році засівалось 1,6 тис. га ріллі.

Поряд з цим з 2007 року господарства почали нарощувати виробництво ріпаку та інших олійних культур, під які у 2010 році задіяно 3,75 тис. га землі.

Основним завданням в галузі тваринництва є збільшення кількості поголів'я сільськогосподарських тварин, підвищення продуктивності та племінних якостей, збільшення валового виробництва тваринницької продукції. Наявність в районі значних обсягів природних пасовищ та сінокосів дає змогу створити міцну кормову базу.

Станом на 1 січня 2010 року поголів'я великої рогатої худоби склало 17,3 тис. голів і зменшилось із 2005 роком на 20,3 %, з 2000 роком - на 49,4 %. Поголів'я корів зменшилось відповідно на 36,4 % і на 47,2 %. Проте зросло поголів'я птиці, свиней.

Вперше за останні роки в 2009 році зупинено спад чисельності поголів'я тварин в сільгосппідприємствах, і проводиться ціленаправлена робота на подальший розвиток галузі тваринництва, зокрема м'ясного і молочного скотарства, свинарства. Це дасть можливість на перспективу забезпечити збільшення виробництва продукції тваринництва.

У тваринництві району спостерігається збільшення виробництва м'яса, проте скорочується виробництво молока.

У 2009 році виробництво м'яса склало 10,05 тис. тонн і у порівнянні із 2005 роком зросло на 45,7 %, з 2000 роком - у 2,2 рази. Основними виробниками м'яса в районі є ПФ "Білаки", ТзОВ "Самбірська птахофабрика".

Виробництво молока у 2009 році склало 46,2 тис. тонн і зменшилось із 2000 роком на 27,6 %. Скорочення виробництва молочної продукції відбулося через скорочення поголів'я корів. Основним виробником та реалізатором молока в районі є індивідуальні господарства населення, а також ФГ «Ліщук», ПП «Чайковицьке», ППА «Озиминська».

Актуальним питанням залишається зайнятість сільського населення, яке складає 84 % населення району. В агрогосподарствах району працює 358 чоловік. Незважаючи на те, що рівень оплати праці сільськогосподарських працівників постійно зростає, проте залишається найнижчимм серед видів економічної діяльності. За підсумками 2009 року середньомісячна заробітна плата в галузі сільського господарства склала 835 грн., що складає 65 % рівня зарплати по району.

В районі прийнято ряд програм по розвитку агропромислового комплексу, на фінансування яких у 2007 році було спрямовано 7,0 млн. грн., 2008 році - 10,4 млн. грн., у 2009 році - 3,3 млн. грн.

1.3. Споживчий ринок

Сфера торгівлі - це потужний сектор економіки району, який динамічно розвивається і включає в себе оптову та роздрібну торгівлю, ресторанне господарство та торгівлю на ринку.

У сфері торгівлі та послуг району відбулися процеси структурної перебудови, які створили сприятливі умови для здорової конкуренції, насичення ринку товарами, намітилась чітка тенденція росту обсягів продажу товарів та реалізованих послуг.

Забезпечення населення продовольчими і непродовольчими товарами здійснюють 340 магазинів і кіосків, 103 заклади ресторанного господарства (включаючи шкільні їдальні та буфети). В структурі торгової мережі відбулися суттєві зміни за рахунок поширення роздрібної торгівлі підприємцями - фізичними особами. Із загальної кількості 71 % магазинів та 63 % закладів ресторанного господарства належать підприємцям-фізичним особам.

Відбуваються позитивні зміни в розвитку матеріально-технічної бази торгівлі. Тільки протягом 2009 року в районі відкрито 29 підприємств торгівлі, з них 23 магазини, 6 кіосків, а також 6 підприємств ресторанного господарства, 1 фотосалон, 2 перукарні, 2 аптеки, 1 автомийка.

В підприємствах споживчої кооперації створюються роздрібні торгівельні підприємства під брендом ЛеоКС, які за рівнем культури обслуговування покупців відповідають вимогам європейських стандартів.

В районі працює 10 автозаправочних станцій, 15 аптек та аптечних пунктів.

Одним із вагомих каналів реалізації товарів населенню залишається торгівля на ринках. В районі функціонує 2 ринки на 64 торгові місця, з яких 12 призначено для торгівлі сільськогосподарською продукцією, 17 - продовольчими товарами та 35 - непродовольчими товарами. Загальна площа ринків складає 2319 кв. м, під торгівлю зайнято 945 кв. м, або 41,0 %.

В останні роки в районі спостерігається стала тенденція щорічного збільшення обсягу роздрібного товарообороту. Якщо у 2005 році було реалізовано споживчих товарів на суму 51,5 млн. грн, у 2008 році - 87,1 млн. грн., то у 2009 році - 90,3 млн. грн. Оборот ресторанного господарства склав 2,6 млн. грн. (2,9 % загального обсягу). 79,4 % із загальної реалізації товарів належить продукції вітчизняного виробництва.

В умовах загострення фінансової кризи через зменшення обсягу споживчого попиту, що зумовлено уповільненням реальних доходів населення, підвищенням вартості імпортної продукції, спостерігається зменшення роздрібного товарообороту. Так за 2009 рік обсяг роздрібного товарообороту за порівняними цінами склав лише 86,5 % до показника 2008 року.

В останнє десятиріччя особливого розвитку набула діяльнівсть підприємств оптової торгівлі, оскільки цей вид діяльності не потребує значної матеріальної бази та значних капіталовкладень і при цьому забезпечує досить швидкий оборот коштів та одержавння прибутку. В районі працює 8 підприємств, основним видом діяльності яких є оптова торгівля. Обсяг оптового товарообороту підприємств склав 13,3 млн. грн.

Зовнішньоекономічна діяльність є важливою складовою соціально-економічного розвитку району. В 2005 році обсяги зовнішньоторговельного обороту складали 4,9 млн. дол. США, 2007 році - 8,1 млн. дол. США, 2008 році - 13,5 млн. грн. Внаслідок фінансово-економічної кризи у 2009 році обсяг зовнішньоторговельного обороту знизився до 3,9 млн. дол. США. Частка району в експорті Львівської області є незначною - 0,3 %, в імпорті ще меншою - 0,1 %.

Зовнішньоекономічну діяльність здійснюють ПМП «Дюк», ДП «Самбірський лісгосп», ТзОВ «Мега паркет», ДП «Воютицький спиртовий завод». Основними партнерами району в зовнішньоекономічних операціях є Польща, Російська Федерація, Німеччина, Франція, Угорщина.

1.4. Мале підприємництво

Невід'ємною складовою ринкової економічної системи є мале підприємництво, як найбільш масова і динамічна форма підприємницької діяльності. Малий бізнес сприяє формуванню конкурентного середовища, робить вагомий внесок у вирішенні проблеми зайнятості та наповненні дохідної частини бюджету.

За результатами 2009 року в економіці району працювало 211 підприємств малого бізнесу. У розрахунку на 10 тисяч наявного населення припадає 30 малих підприємств, що складає 38 % до середньообласного показника. За цим показником район посідає 23 місце в області.

Найбільш вагому роль малий бізнес відіграє у таких сферах економічної діяльності, як гуртова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани, торгівля транспортними засобами.

В останні роки спостерігається негативна тенденція до скорочення кількості зайнятих працівників у сфері малого бізнесу. Якщо у 2005 році на малих підприємствах працювало 1536 чоловік, у 2007 році - 1142 чоловіки, то у 2009 році 934 особи. Поряд із скороченням чисельності працівників зменшилась і середня кількість працюючих на одному підприємстві із 9 осіб у 2005 році до 4 осіб у 2009 році.

Проблемним є питання оплати праці в малому бізнесі. Середньомісячна заробітна плата одного працівника склала у 2009 році 713 грн., що становить лише 55 % до середньорайонного показника і 74,7 % середньообласного показника.

Протягом 2009 року малими підприємствами району реалізовано продукції та надано послуг на суму 44,8 млн.грн. Аналіз фінансових результатів від звичайної діяльності малих підприємств показав, що 84,8 % з них були прибутковими і одержали 1,9 млн.грн. прибутку, решта 15,2 % - збитковими і допустили 1,4 млн.грн. збитку.

Про важливість малого підприємництва звідчить і рівень надходжень до бюджетів усіх рівнів, питома вага яких складає більше 20 %.

З метою сприяння розвитку підприємництва, зменшення часових та інших витрат суб'єктів підприємницької діяльності під час проходження ними процедур дозвільного характеру в районі налагоджена робота єдиного дозвільного офісу, єдиного реєстраційного вікна.

Функціонує Агенція регіонального розвитку Самбірщини. Створена Координаційно-дорадча рада з питань розвитку підприємництва та галузева рада підприємців в сфері торгівлі.

1.5. Інвестиційна діяльність

Серед багатьох факторів, від яких залежить стале економічне зростання, визначальним є вкладення капітальних інвестицій в економіку району. Протягом останніх років спостерігається позитивна динаміка надходжень інвестиційних ресурсів у виробничу та невиробничу сфери. У 2009 році на розвиток економіки району було спрямовано 127,3 млн. грн. капітальних інвестицій. За обсягом освоєних інвестицій район посідає 12 місце в області.

Основним джерелом фінансування інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій - 59,5 %. Позитивною тенденцією є зростання обсягів залучення бюджетних коштів - 23,7 %. За рахунок коштів населення на житлове будівництво освоєно 16,3 % інвестицій.

Найбільш привабливою сферою вкладання капіталу є промисловість - 50,4 % загального обсягу. На низькому рівні залишається інвестування освіти (1,2 % в загальному обсязі капіталовкладень), охорони здоров'я (0,3 %).

На кожного мешканця району припало в середньому 1567 грн. інвестицій в основний капітал, що на 40,8 % менше середньообласного показника.

Упродовж останніх трьох-чотирьох років відновлено державне фінансування об'єктів соціально-культурної сфери, житлово-комунального господарства. Зростали обсяги капітальних інвестицій в розвиток соціальної сфери села. За рахунок кооперованих коштів державного, обласного та місцевого бюджету на фінансування об'єктів капітального будівництва спрямовано у 2008 році 4,3 млн. грн., у 2009 році - 2,4 млн. грн. Основними інвестиційними проектами, де залучались бюджетні кошти, були реконструкція дитячого садочка в с. Стрілковичі, реконструкція Народних домів в селах Ваньовичі, Підгайчики, реконструкція системи водопостачання в м. Рудки. реконструкція приміщень під лікарську амбулаторію в м. Новий Калинів, добудова Вільшаницької школи. Розпочато будівництво ФАПу в с. Задністря.

Для покращення дошкільного виховання дітей відкрито нові дитячі садочки в селах Погірці, Лановичі, школу-сад в м. Новий Калинів та в с. Луки.

За кошти населення збудовано 15-ти квартирний, 20-ти квартирний та 6-ти квартирний житлові будинки в с. Ралівка.

З метою покращення побутових умов проживання сільського населення завершені роботи по газифікації сіл Кружики, Круковець, Черхава, Бірчиці, Никловичі, Орховичі.

Слід зауважити, що темпи зростання інвестицій недостатні для структурної перебудови економіки району.

Негативним є те, що в районі є 27 незавершених будівель та споруд. 16 об'єктів розпочаті ще до 2000 року, 3 - до 2007 року, 4 - у 2008 році, 4 - у 2009 році. Особливу увагу слід приділити завершенню будівництва об'єктів з високим ступенем будівельної готовності.

Обсяг прямих іноземних інвестицій станом на 1 січня 2010 року склав 466,2 тис. дол. США, що в розрахунку на 1 особу становить 6,6 дол. США. За цим показником район займає 23 місце в області. В розрізі країн світу 76 % інвестицій надійшло із Франції, 11,1 % - із Російської Федерації, 6,3 % - із Польщі, 6,6 % - із Італії.

Фінансово-економічна криза 2008-2009 років не дала можливості активно залучати іноземні інвестиції в економіку району.

З метою вивчення інвестиційно-привабливих об'єктів в районі здійснена інвентаризація об'єктів незавершеного будівництва, незадіяних виробничих приміщень та земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які потребують додаткових інвестиційних ресурсів. На основі інвентаризаційних документів створено базу даних, яка розміщена на веб-сторінці райдержадміністрації.

1.6. Фінансова діяльність

У сучасних умовах господарювання головною метою є здатність мобілізувати фінансові ресурси та використати їх у напрямі, який забезпечить економічне зростання.

У 2009 році до Зведеного бюджету від підприємств району мобілізовано платежів на загальну суму 38,4 млн. грн., до Державного бюджету 19,3 млн. грн. В структурі податкових надходжень найбільшу питому вагу складають податок з доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, рентна плата за газ.

До загального та спеціального фондів бюджету району без врахування міжбюджетних трансфертів надійшло 18,7 млн. грн. податків і неподаткових платежів.

Доходи бюджету району, в основному, сформовані за рахунок офіційних трансфертів (дотацій, субвенцій), одержаних з Державного бюджету України. Питома вага власних доходів у загальному обсязі дохідної частини бюджету району становить 8,5 відсотка.

Бюджетна політика району спрямована на забезпечення фінансовими ресурсами першочергових потреб соціально-культурного спрямування. Видаткова частина бюджету у 2009 році склала 198,1 млн. грн.

Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на 1 жителя району становлять 267 грн., а видатки - 2830 грн.

Найбільший внесок до наповнення бюджету забезпечують ЗАТ "Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки", Воютицький спиртзавод, держлісгосп, ДП "Дорсервіс", ПФ "Білаки".

Відображенням всіх процесів, які відбуваються в економіці району, є фінансові результати від господарської діяльності, що позначаються на рівні прибутковості, зменшенні частки збиткових підприємств. Метою діяльності кожного підприємства є одержання прибутку, оскільки саме він є основним джерелом поповнення власних коштів і відіграє важливе значення в забезпеченні платоспроможності, розвитку виробництва, запровадженні нових видів продукції, робіт, послуг, дає можливість вкладати кошти в інноваційно-інвестиційні проекти.

Ефективність діяльності підприємств визначається їх фінансовими показниками, одним з яких є фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. За результатами роботи 2009 року господарським комплексом району отримано 1,9 млн. грн. прибутку. Збитковими були 15,2 % підприємств, які допустили 1,5 млн. грн. збитків.

2. Розвиток людських ресурсів

2.1. Демографічна ситуація

Демографічні зміни, які відбулися впродовж останнього десятиріччя, є неспрятливими щодо розвитку району і характеризуються зростанням смертності, зменшенням природного приросту, від'ємним сальдо міграції.

Станом на 1 січня 2010 року в районі проживало 70,0 тис. осіб (2,7 % від загальної чисельності населення області), серед яких 84 % - сільські мешканці. На кожний квадратний кілометр території припадає 75 осіб (по області - 117).

За період з 2000 до 2010 року кількість населення району зменшилась на 7 % , або на 5,2 тис. осіб (по області - на 3 %). Тенденція до зниження чисельності населення розпочалась у 1994 році та зберігається до сьогодні. Загальне погіршення показників демографічного розвитку району обумовлено, насамперед, падінням рівня народжуваності і збереженням високих показників смертності. Народженість не забезпечує простого відтворення населення.

Протягом 2009 року в районі народилось 870 немовлят, а померло 1081 особа. У середньому на кожну тисячу осіб народилося 12,4 немовляти (по області - 11,8). Рівень смертності становив 15,2 особи на тисячу населення (по області - 13,7 особи). Негативним є показник дитячої смертності, який за 2009 рік склав 14,8 проміле і є майже у 2 рази вищий, ніж в цілому по області.

Низький рівень народжуваності разом з високою смертністю підсилюють негативні зміни у віковій структурі населення. Частка осіб у віці 60 років і старші склала 22 % загальної чисельності населення. Середній вік населення району становить 38,2 року.

Статевий склад населення характеризується перевагою чисельності жінок над чоловіками. На кожну тисячу жінок припадає 895 чоловіків. При цьому з віком диспропорція поглиблюється.

На скорочення чисельності населення району впливає від'ємне сальдо міграції, яке за 2008 рік склало 159 осіб, за 2009 рік - 184 особи.

Працездатне населення складає 59,2 % від всього населення району. Станом на 01.01.2010 року в районі налічувалося 18,2 тисячі пенсіонерів, що складає 26 % всього населення. Кількість пенсіонерів у розрахунку на одну тисячу населення становить 260 осіб. Чисельність людей працездатного віку складає 41,4 тис. чол., а реально зайнятих в галузях економіки - 7,9 тис. чол. Таким чином співвідношення кількості пенсіонерів та зайнятого населення складає 2,3:1.

2.3. Зайнятість та доходи населення

Негативні тенденції щодо зменшення чисельності населення, погіршення його віково-статевої структури позначилися на формуванні демографічної основи трудових ресурсів та структурі зайнятості населення.

Зайнятість населення є однією з передумов, які впливають на соціальний рівень життя населення, і залежить як від соціально-економічних процесів так і від розвиненості ринку праці. Ринок праці відображає всі економічні процеси, які відбуваються в регіоні.

Стійкою є тенденція до скорочення чисельності працюючих за наймом на підприємствах, в установах та організаціях району.

За останні роки кількість найманих працівників на підприємствах району скоротилася з 11,3 тис. осіб у 2001 році до 5,5 тис. осіб у 2009 році.

Аналіз чисельності зайнятого населення за видами економічної діяльності показав, що 66 % зайнято у бюджетній сфері і лише 11 % - у промисловості та 6 % - у сільському господарстві.

На офіційному ринку праці упродовж 2005-2009 років спостерігається постійне зменшення обсягів пропозиції робочої сили (з 7877 до 4234 особи, або на 46 %), зменшення обсягів вивільнених працівників підприємств (з 2489 до 1009 осіб, або на 59 %).

Постійно знижується офіційний рівень безробіття. Якщо у 2005 році цей показник становив 7,5 %, у 2007 році - 4,7 %, то у 2009 році 3,0 %.

Поряд з цим є і негативні виклики, а саме зменшення попиту на робочу силу (з 1518 наявних вакансій, які надійшли від працедавців у 2006 році до 732 у 2009 році, або у 2 рази).

Важливим індикатором ситуації на ринку праці є навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце. У 2008 році воно становило 260 осіб, у 2009 році - 86 осіб.

Суттєвим чинником, що сприяє зменшенню надлишкової пропозиції робочої сили є активна політика працедавців у створенні нових та додаткових робочих місць. У 2008 році в усіх сферах економічної діяльності було створено 598 нових та додаткових робочих місць, у 2009 році - 603 робочі місця.

Позитивно вдається вирішувати питання зайнятості шляхом організації громадських робіт, скерування на професійне навчання незайнятих громадян та надання дотацій працедавцям на створення нових робочих місць.

Незважаючи на складну економічну ситуацію в районі у 2009 році працевлаштовано 1107 незайнятих громадян.

Актуальною проблемою у районі залишається тіньова зайнятість, яка створює чимало проблем та породжує негативні наслідки, а саме відсутність належного рівня соціального захисту та гідного пенсійного забезпечення у майбутньому, зменшення надходжень до бюджету та Пенсійного фонду при одночасному збільшенні соціальних виплат.

Упродовж другого десятка років прослідковується трудова міграція жителів району за межі України. При цьому міграція є переважно нелегальною, і підрахувати її досить важко. Мігрантами часто стають освічені, інтелектуальні люди з вищою освітою. Частина з них залишаються за кордонами України на постійному місці проживання.

Проте слід зазначити, що позитивним результатом трудової міграції є сприяння соціально-економічній стабільності в регіоні шляхом додаткового надходження значних фінансових ресурсів, що вигідно не тільки сім'ям окремих  громадян, які є власниками даних ресурсів, а й державі в цілому, оскільки знижується рівень бідності, збільшується обсяг внутрішнього ринку. Крім того, після повернення з-за кордону  значну частину зароблених коштів українські громадяни витрачають для започаткування власного бізнесу, створюючи робочі місця не тільки для членів своєї сім'ї, а й для інших громадян.

Заробітна плата є основним джерелом зростання доходів населення, показником його добробуту. В останні роки намітилася позитивна тенденція зростання розміру заробітної плати. У 2009 році середньомісячна заробітна плата одного працюючого, зайнятого в економіці району, склала 1297 грн. і у порівнянні із 2007 роком зросла на 49 %, з 2005 роком - на у 2,8 раза. Проте слід зазначити, що рівень заробітної плати в районі складає лише 77,8 % середньообласного показника і 68 % показника по Україні.

Спостерігається значна диференціація рівня заробітної плати за видами економічної діяльності. Найбільш оплачуваними в районі у 2009 році були працівники фінансових установ, державного управління та лісового господарства. Разом з тим значно нижчою залишається заробітна плата працівників сільського господарства, готельного та ресторанного господарства, транспорту. Співвідношення між зарплатою працівників сільського господарства та працівників державного управління склало 1:2,3.

Одним із важливих індикаторів рівня життя є показник реальної заробітної плати, яка у зв'язку із значним підвищенням споживчих цін росла значно нижчими темпами, ніж номінальна.

Позитивним показником в районі є низький рівень заборгованості із виплати заробітної плати. Станом на 1 січня 2010 року заборгованість склала  31,8 тис. грн.

3. Природне середовище та технічна інфраструктура

3.1. Навколишнє природне середовище

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного і соціального розвитку району.

Екологічна ситуація в районі залишається порівняно стабільною, проте проблеми регіонального масштабу все одно залишаються. До них можна віднести постійні проблеми із забрудненням відходами, гостру нестачу локальних очисних споруд в сільській місцевості та низьку ефективність роботи існуючих споруд, зростання чисельності автотранспорту в районі.

Проблемним залишається питання приведення в безпечний екологічний стан звалищ побутових відходів. На сьогоднішній день на території району існує 58 сміттєзвалищ твердих побутових відходів, які займають площу 77,1 га, в тому числі під стихійними сміттєзвалищами 17 га. Річний обсяг накопичення побутових відходів складає 75 тис. тонн, а загальний їх обсяг з часу експлуатації сміттєзвалищ становить близько 200 тис. тонн.

Існуюча структура системи санітарії, очистка населених пунктів є недосконала і не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом території. В населених пунктах району практично відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з твердими побутовими відходами. Їх складають у природніх рельєфах, ярах, долинах річок. Питання відведення земельних ділянок під санкціоновані сміттєзвалища сільськими радами, проектування і будівництва нових полігонів твердих побутових відходів залишається не вирішеним.

Активізація транскордонного співробітництва привела до збільшення потоків транспорту, що став ще одним джерелом забруднення атмосфери. Якщо у 2005 році викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту становили 1329 тонн, то у 2008 році - 3108 тонн.

Значного антропогенного впливу зазнають водні об'єкти. Засмічення прибережних смуг побутовими відходами, безсистемне видобування гравію прискорюють процеси деградації річок, їхні русла замулюються, проходить розмив берегів. Це приводить до порушення екологічного балансу, підтоплення прилеглих територій.

В останні роки екологічна ситуація району характеризується високими ризиками надзвичайних ситуацій, пов'язаних з руйнівною дією паводків, що загрожує безпеці проживання населення.

Слід звернути увагу на забруднення водних ресурсів об'єктами житлово-комунального господарства, що перетворюють річки на своєрідний колектор стічних вод. Причина, в першу чергу, в технічному стані очисних споруд, які збудовані до 1990 року по технологіях, розроблених у 60-70 роках минулого століття, і в даний час вимагають реконструкції. Найбільш гостро стоїть проблема очистки стічних вод в м. Рудки. Потребують реконструкції також очисні споруди м. Новий Калинів.

На території району створені природоохоронні об'єкти, а саме Рудківський державний дендрологічний парк, державне заповідне урочище Корналовичі, ландшафний заказник Кошів, Чайковицький гідрологічний заказник. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008-2009 роках спрямовано 419,5 тис. грн. на проведення заходів щодо запобігання знищенню природніх комплексів.

Для здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на захист населених пунктів від підтоплення та затоплення повеневими водами, проводиться берегоукріплення та регулювання русел рік Дністер, Стрв'яж, Болозівка, будівництво та відновлення дамб в селах Ралівка, Задністря, Калинів, Кружики, Бабина, Луки, Загір'я.

За кошти державного бюджету реалізовується інвестиційний проект по будівництву акумуляційно-паводкової ємкості в с. Чайковичі вартістю 75 млн. грн.

3.2. Дорожньо-транспортний комплекс

Мережа автомобільних доріг району є невід'ємною частиною єдиної транспортної системи, що забезпечує роботу всіх галузей економіки району та його соціальний розвиток.

Протяжність автомобільних доріг району становить 490,2 км, з яких 29,6 км - дороги державного значення, 84,4 км - територіальні, 38,7 км - обласні, 203,9 км - районні, 133,6 км - сільські.

За типом покриття автомобільні дороги поділяються на асфальтобетон - 87,4 км. (17,8 % від загальної протяжності), чорно - гравійне - 328,2 км. (67 %), гравійне - 74,6 км.(15,2 %).

На мережі автомобільних доріг району налічується 93 автомобільних мости, 104 автопавільйони, 121 площадка для зупинки автобусів.

Експлуатаційне утримання доріг здійснює філія «Самбірський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» (460,6 км) та Турківська дорожньо-експлуатаційна дільниця (29,6 км).

Стан розвитку дорожнього господарства району на сьогоднішній день свідчить про певні труднощі, зумовлені недостатнім фінансуванням дорожньо-ремонтних робіт порівняно з нормативними потребами. Протягом останнього десятиріччя кошти виділялися в розмірах, значно менших за нормативну потребу і, як наслідок, не дотримуються міжремонтні терміни експлуатації доріг, що прискорює їх руйнування, збільшує витрати на утримання, знижує рівень безпеки руху та швидкісного режиму на дорогах; не забезпечується належний ремонт штучних споруд, у тому числі мостів і мостових переходів. Такий стан фінансування призвів до того, що 90 % доріг місцевого значення потребують негайного капітального ремонту.

Наявна мережа комунальних доріг населених пунктів також вимагає термінового капітального або поточного ремонту.

Для проведення ремонтних робіт згідно вимог нормативних документів необхідні капітвловкладення орієнтовано в сумі 18-20 млн. грн.

У 2007 році на проведення поточного ремонту доріг будо спрямовано 2,5 млн. грн., у 2008 році - 3,2 млн. грн., у 2009 році - 1,6 млн. грн. Поряд з цим на експлуатаційне утримання доріг витрачено відповідно 2,0 млн. грн., 3,4 млн. грн., 3,5 млн. грн.

З місцевого бюджету згідно районної програми «Дороги» у 2008-2009 роках було відповідно виділено 596,4 тис. грн. та 399,1 тис. грн.

Якість та інформаційне забезпечення руху на автомобільних дорогах (вказівники номерів доріг, знаки маршрутного орієнтування, покажчики населених пунктів) не відповідають сучасним європейським вимогам. Рівень сервісного обслуговування залишається недостатнім для створення привабливого інвестиційного клімату, розвитку туристично-рекреаційного бізнесу.

Головним завданням у сфері діяльності автомобільного транспорту є забезпечення жителів району якісними та безпечними перевезеннями. Пасажирські перевезення на території району згідно з дозволами на перевезення пасажирів, виданими обласним конкурсним комітетом, здійснюють 16 автоперевізників на 146 маршрутах.

В районі зареєстровані 2 автоперевізники: ВАТ «Самбірське АТП-14608», ДП «Самбір-експрес», які здійснюють перевезення на 65 приміських, 46 міжміських та 2 міжнародних маршрутах.

Транспортним комплексом району протягом 2008 року перевезено 4,7 млн. пасажирів і виконано 97,8 млн. пасажирокілометрів, 2009 року - 4,5 млн. пасажирів і виконано 90,9 млн. пасажирокілометрів.

3.3. Житлово-комунальне господарство

Житлово-комунальне господарство - це важлива соціальна галузь, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами та безпосередньо впливає на рівень життя населення.

Житловий фонд налічує 22617 житлових будинків, де в наявності є 24914 квартир. Загальна площа житлового фонду складає 1577,4 тис. кв. метрів. На одного мешканця району припадає 22,5 кв.м. загальної житлової площі.

Житловий фонд обладнаний водопроводом на 8,8 %, каналізацією - 8,8 на %, газом - на 90,2 %.

Загальна протяжність водопровідних мереж району становить 24,9 км., каналізаційних мереж - 23,6 км.

Житлово-комунальні послуги з утримання будинків та прибудинкової території, водопостачання, водовідведення, теплопостачання, прибирання та вивезення твердих побутових відходів надають три житлово-комунальні підприємства - Рудківське ВУЖКГ, Ралівське УЖКГ, Новокалинівське ВУЖКГ.

В районі створено 4 об'єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Тарифна політика у сфері житлово-комунальних послуг формується під впливом цінових тенденцій на ринку енергоресурсів, що призводить до здорожчання вартості послуг. Значною залишається заборгованість споживачів різних категорій, насамперед населення, перед підприємствами житлово-комунального господарства, яка станом на 1 січня 2010 року склала 843,2 тис. грн.

Незадовільним є технічний стан комунальної інфраструктури. Старіє житловий фонд. Значна його частина потребує теплової санації та реконструкції. Дефіцит фінансових ресурсів житлово-комунальних підприємств не дає змоги вчасно ремонтувати обладнання, водогони, теплотраси, вулично-дорожню мережу. 40 відсотків мереж знаходяться в незадовільному стані і потребують реконструкції. На окремих ділянках комунікацій водопровідної системи втрачається значна частина питної води, поданої в мережу. Сільські населені пункти майже не мають вуличного освітлення.

4. Соціальна інфраструктура

4.1. Освіта

Постійна увага надається питанням навчання та виховання підростаючого покоління. Забезпечення якісної і доступної освіти, виховання здорової та компетентної особистості є головними пріоритетами розвитку освіти району на сучасному етапі.

У районі функціонує 67 загальноосвітніх навчальних закладів, з них 19 СЗШ І ступеня, 19 СЗШ - І-ІІ ступенів, 29 СЗШ - І-ІІІ ступенів, в тому числі 1 гімназія, 4 позашкільні установи (ДЮСШ, СЮТ, БУТ, МАН) районний дитячий будинок змішаного типу „Рідний дім", 5 дошкільно-навчальних закладів.

Демографічні процеси, які відбуваються в останній період, позначилися і на освітній галузі. Скорочення народжуваності дітей призвело до зменшення учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. В школах району здобувають освіту 7590 учнів, що на 371 учень менше, ніж у 2009/2010 навчальних роках і на 2640 учнів менше, ніж у 2005/2006 навчальних роках. Порівняно із 2000 роком кількість учнів у загальноосвітніх школах скоротилась на 4,2 тис., або на 35,8 %. Кількість класів-комплектів зменшилась у 2010 році на 29 і налічує 533. Протягом 2009-2010 років призупинено функціонування 4 шкіл. Навчально-виховний процес забезпечують 1,3 тис. педагогічних працівників.

Аналіз розвитку дошкільної освіти свідчить про помітне збільшення охоплення дітей вихованням у дитячих навчальних закладах та навчально-виховних комплексах. Проте цей показник залишається досить низьким. Дошкільним вихованням у 2009 році охоплено 848 дітей, що становить 18,9 % від загальної кількості дітей дошкільного віку (по області - 40,9 %, по Україні - 57 %). У 2009 році відкрито дошкільні навчальні заклади в с. Лановичі на 20 дітей та в с. Погірці на 60 дітей.

Для більш цілеспрямованого розвитку нахилів та здібностей учнів сільської місцевості, поетапного переходу до профільної старшої школи у районі створено 6 освітніх округів, що дає можливість забезпечити єдиний освітній простір у межах округу, раціонально використати творчий потенціал педагогічних працівників, скоординувати навчально-виховний процес у суб'єктах округу, забезпечити реалізацію профільного навчання, організувати функціонування міжшкільних факультативів з довузівської підготовки. Район включено в проект Світового банку «Рівний доступ до якісної освіти».

У районі організовано стовідсоткове охоплення харчуванням учнів 1-4 класів. У 2009/2010 н. р. функціонували 40 шкільних їдалень, 6 буфетів та 23 роздатки.

Постійна увага надається питанню підвезення учнів до місць навчання. Підвезення учнів здійснюється до 41 школи району.

В школах району триває процес комп'ютеризації, підключення до мережі Інтернет. У 29 школах (41 % до загальної кількості шкіл) наявні 354 комп'ютери, які мають можливість використання Інтернету, проте лише у 20 % його швидкість відповідає сучасним вимогам.

Проводиться значна робота по зміцненню навчально-матеріальної бази загальноосвітніх закладів, капітальні і поточні ремонти. Однак матеріальна база закладів освіти потребує зміцнення та модернізації. В аварійному стані перебуває Викотівська СЗШ І-ІІІ ступенів. У 48 % шкіл району відсутні спортивні зали. Наявний спортивний інвентар не дає можливості в повній мірі виконувати навчальні програми з фізичного виховання. Внутрішні туалети у більшості шкіл не відповідають санітарним вимогам, або відсутні взагалі. Потребує реорганізації система медичного обслуговування учнів шкіл.

4.2. Охорона здоров'я

Тенденції в галузі охорони здоров'я в цілому по району відповідають тенденціям по області та по Україні.

В районі функціонує 2 районні лікарні, 2 дільничні лікарні, 4 поліклініки, 8 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 63 фельдшерсько-акушерських пункти. Загальна потужність поліклінік становить 930 відвідувань в зміну, стаціонарна допомога надається на 290 ліжках. Медичну допомогу населенню району надають 786 працівників, в тому числі 93 лікарі, 343 працівники середнього медичного персоналу, 224 працівники молодшого медичного персоналу.

Особливостями медико-демографічної ситуації в районі є зниження чисельності населення, високий рівень смертності, зростання показників захворюваності населення, загострення проблем дитячої смертності, наявність значного контингенту інвалідів.

Складною в районі залишається ситуація із станом здоров'я населення. Зростає загальна захворюваність серед усіх категорій населення. На диспанцерному обліку перебуває 9508 хворих гіпертонічною хворобою, 2674 - цукровим діабетом, 290 - туберкульозом. На обліку знаходиться 1029 алкоголезалежних та 45 наркозалежних осіб, однак захворюваність на ці хвороби носить «скритий характер».

Особливе занепокоєння викликає зростання смертності осіб працездатного віку, особливо чоловіків.

На фінансування медичної галузі у 2009 році було спрямовано 40,5 млн. грн. Проте значна частина бюджетних коштів спрямовується на оплату комунальних послуг, енергоносіїв та заробітну плату медичному персоналу. На придбання медикаментів та медичного обладнання коштів залишається вкрай мало. Часто ремонти закладів охорони здоров'я проводяться за спонсорські кошти.

Особливо гостро стоїть питання покращення матеріально-технічної бази лікувальних установ, поновлення лікувально-діагностичної апаратури.

Санаторно-курортні путівки на оздоровлення для більшості населення є фінансово недостатніми через їх високу вартість.

Проводяться акції по попередженню захворюваності: акція по боротьбі з туберкульозом, акція по вимірюванню артеріального тиску, акція раннього виявлення діабету, тощо

Придбано автомашини швидкої допомоги для Рудківської районної лікарні, для амбулаторій Воютичі, Гординя, Воля Баранецька, Дубляни.

4.3. Культура і туризм

Район володіє значним культурним потенціалом. Система закладів культури налічує 84 Народних доми на 14547 місць, 80 бібліотек із книжковим фондом 708,425 тисяч примірників книг, дитяча музична школа в м. Рудки з філіалами в смт. Дубляни, селах Калинів, Чуква, музей Петра Сагайдачного в с. Кульчиці та музей національно-визвольних змагань в с. Чуква. Роботу закладів культури району забезпечують 318 працівників. При Народних домах функціонують 13 гуртків художньої самодіяльності, які носять почесне звання „народний".

Робота галузі культури спрямовується на задоволення культурно-інформаційних потреб населення, естетичного виховання підростаючого покоління, збереження і примноження культурних надбань української нації.

В районі регулярно проводяться обласні та районні огляди-конкурси, фестивалі, творчі звіти. Традиційними для району є фестивалі «У барвах золотої осені», «Возвеселімся всі радо нині», «Пісня родинного вогнища», «Ми-дітвора українська», «Кульчиці-Фест», «Лемківська ватра», відзначення річниці утворення УГВР.

З Самбірщиною пов'язано багато відомих історії особистостей: родом із села Кульчиці гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний, Юрій Кульчицький - герой турецьких воєн, який врятував Відень від турецької облоги і став першим в Європі засновником кав'ярень, в т. ч. у Львові, Григорій Самбірчик - талановитий вчений і поет, визначний діяч свого часу, відомий український маляр Федуско, відомий вчений, вихованець Києво-Могилянської академії, викладач Московської Слов'яно-греко-латинської академії Павло Конюшкевич. З Самбірщиною пов'язані імена актора Леся Курбаса, оперного співака Олександра Носалевича, видатного вченого Філарета Колеси, засновників Товариства і музею "Бойківщина" Володимира Гуркевича, Володимира Кобільника, Івана Филипчака, Михайла Скорика, Антона Княжинського.

На території району збереглося чимало пам'яток архітектури. 51 об'єкт занесено до загальнодержавного реєстру, найстарішими з яких є Вознесенський костел в м. Рудки (1728 р.), церква Святого Духа в с. Викоти (1671 р.), церква Різдва Пресвятої Богородиці в с. Зарайське (1850 р.), церква Святої Трійці в с. Мала Білина (1671 р.). Поряд з цим є 23 пам'ятки місцевого значення. На сьогоднішній день у районі нараховано 54 символічних могил борцям за волю України.

Самбірщина - сприятливий регіон для розвитку сільського зеленого туризму та створення рекреаційних зон. В с. Сприня діє спортивно-туристичний оздоровчий комплекс «Прикарпаття» ім. Кирила Осьмака. Даний об'єкт використовується як літній оздоровчий табір для дітей.

В районі діють два туристичні маршрути: «Нафтовий шлях» та «Слідами Фредро»

Кризові явища в економіці протягом останнього десятиріччя негативно позначились на стані матеріально-технічної бази культури. З одного боку вдалося зберегти успадковану мережу закладів культури, чисельність працівників галузі, а з іншого матеріально-технічний стан приміщень не відповідає вимогам сьогодення і потребує значного покращення. Головною проблемою в закладах культури є відсутність опалення (80 % установ). 55 приміщень народних домів потребують ремонту. У вкрай незадовільному стані знаходиться Народний дім в с. Корничі. У 1991 році розпочато будівництво Народного дому в с. Долобів і по сьогоднішній день не завершено.

Немає коштів на придбання музичної апаратури, меблів, сценічного вбрання. Недостатньо виділяється коштів на придбання літератури та періодичних видань для бібліотек району.

Разом з тим не використовуються можливості використання великої культурно-історичної спадщини регіону для виховання підростаючого покоління та паралельного розвитку туристичної сфери. Більшість архітектурних пам'яток потребують значних інвестиційних вкладень бюджету і підприємницьких структур для проведення реставраційних робіт.

4.4. Соціальний захист населення

У сфері соціального захисту політика спрямована на підвищення ефективності державної підтримки вразливих груп населення, удосконалення надання соціальних послуг, підвищення їх якості, посилення адресності.

Ведеться Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, згідно з яким станом на 1 січня 2010 року на обліку знаходилося 19931 пільговиків різних категорій. В районі проживає 4104 інваліди, в тому числі 740 дітей - інвалідів та інвалідів з дитинства, 380 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 4875 учасників війни, 8564 дитини війни.

З кожним роком зростає кількість громадян, які звертаються за призначення різних видів державних соціальних допомог та компенсацій. Якщо в 2006 році 4979 одержувачам виплачено 11,4 млн. грн., в 2008 році - 6733 громадянам 25,7 млн. грн., то в 2009 році виплачено 32,6 млн. грн. 7254 одержувачам.

Самбірський районний територіальний центр соціального обслуговування здійснює догляд за 985 одинокими громадянами.

В районі знаходиться будинок «Милосердя» (м. Рудки), де проживає 19 одиноких громадян.

На первинному обліку перебуває 91 дитина категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з них: 29 - дітей-сиріт, 62 дитини - позбавлені батьківського піклування. Із загальної кількості дітей 57 - проживають у сім'ях опікунів, піклувальників, 22 - у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 5 - у прийомних сім'ях, 7 - під опікою в навчальних закладах. У банку даних обліку дітей. перебуває 28 дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Ці діти виховуються 9 неблагополучних сім'ях.

В районі є 806 багатодітних сімей, в яких виховується 2664 дитини.

SWOT-аналіз потенціалу Самбірського району

Аналізуючи слабі і сильні сторони можна визначити головні проблеми району:

-         складна демографічна ситуація;

-         обмеженість власних інвестиційних ресурсів;

-         недостатній рівень інноваційних технологій в промислово-аграрному секторі економіки;

-         незодовільний стан дорожньо-транспортного комплексу та сфери житлово-комунального господарства;

-         слаба матеріально-технічна база закладів охорони здоров'я, освіти, культури.

Пріоритетні напрями та стратегічні завдання економічного і соціального розвитку Самбірського району

Самбірський район у 2015 році - інвестиційно привабливий регіон з конкурентною економікою, високим рівнем розвитку людських ресурсів, продуктивною зайнятістю населення, ефективною системою надання соціальних і житлово-комунальних послуг, чистим природним середовищем.

Стратегічна ціль № 1: Самбірщина - регіон стабільного економічного розвитку

Операційна ціль 1.1: Промисловість, як рушійний фактор економіки району

Подальший розвиток промислового комплексу району відбуватиметься шляхом залучення інвестицій на технічне та технологічне переоснащення діючих потужностей, на впровадження заходів з енергозбереження та раціонального використання паливно - енергетичних ресурсів. Основною метою регіональної промислової політики є зростання реальних обсягів виробництва, створення нових виробництв, підвищення конкурентоспроможності власної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Завдання:

-запровадження комплексу заходів щодо стимулювання нарощення обсягів виробництва та реалізації продукції, освоєння виробництва нових видів продукції, вдосконалення асортименту і підвищення конкурентоспроможності товарів;

- оновлення основних фондів та технічне переоснащення промислового виробництва, впровадження новітніх енерго - та ресурсозберігаючих технологій і обладнання;

- активізація інноваційної діяльності, стимулювання впровадження сучасних технологій і устаткування, передових методів організації виробництва;

- пошук нових ринків збуту промислової продукції, розвиток міжгалузевої, міжрегіональної виробничої кооперації; вжиття ефективних заходів для просування товарів на зовнішні ринки;

-залучення іноземних інвестицій в промисловість району.

Операціна ціль 1.2: Розвиток і утвердження конкурентоспроможного аграрного сектору економіки

Основні напрямки розвитку сільського господарства району передбачають поступове нарощування виробництва основних видів продукції, підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тваринництва, які, в певній мірі, вплинуть на соціально-економічний стан району, зможуть покрити споживчий попит на продукти харчування внутрішнього ринку, а також розширити експортний потенціал.

Рослинництво району на перспективу має бути зорієнтоване на інтенсифікацію галузі, оснащення технікою, впровадження новітніх сортів, покращення системи насінництва, розширення площ з нульовим обробітком ґрунту.

Основною базою розвитку тваринництва є запровадження новітніх технологій виробництва продукції тваринництва, а це забезпечується підвищенням генетичного потенціалу поголів'я, повноцінною годівлею, дбайливим доглядом, ветеринарно-санітарними заходами. Важливим є створювати крупнотоварні ферми, де є можливість сконцентрувати виробничі потужності, високопрофесійні кадри та ефективно їх використовувати.

Для значного покращення ситуації в сільському господарстві суттєву роль повинні відіграти інвестиції в агропромисловий комплекс та соціальну сферу села.

Завдання:

- сприяння впровадженню ресурсозберігаючих, безпечних та екологічно чистих технологій виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства;

- підвищення конкурентоспроможності продукції сільського господарства;

- виконання комплексу робіт, пов'язаних з відтворенням, підвищенням та охороною родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

- подальший розвиток інфраструктури аграрного ринку;

- переоснащення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств шляхом удосконалення довготермінового кредитування, часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки;

- залучення інвестиційних коштів у виробництво сільськогосподарської продукції, впровадження новітньої техніки, що забезпечуватиме виробництво конкурентноспроможної продукції;

- активна робота сільськогосподарських підприємств по виробництву та впровадженню в районі високорепродукційного насіння для повного забезпечення ним потреби господарств всіх форм власності;

- розвиток крупнотоварного виробництва з впровадженням сучасних інноваційних технологій вирощування та переробки продукції;

- прийняття та забезпечення реалізації районних програм.

Операціна ціль 1.3: Споживчий ринок - для задоволення потреб кожної сім'ї, кожної людини.

Здоволення потреб населення у високоякісних товарах та послугах, запобігання необґрунтованому зростанню цін на споживчому ринку, розвиток інфраструктури ринку, здатної забезпечувати високий рівень обслуговування населення відповідно до його потреб, стане основним критерієм торгівельної галузі району. Потужна роздрібна мережа стимулюватиме збут виробництва, що вигідно і постачальникам, і виробникам.

Завдання:

- розвиток і зміцнення торгівлі як ефективного каналу реалізації товарів, з метою збільшення конкуренції, боротьби з тіньовим товарообігом;

- розвиток об'єктів ресторанного господарства, розширення номенклатури додаткових послуг (доставка їжі на замовлення. виготовлення та доставка напівфабрикатів);

- створення необхідної кількості торгових місць на ринку для торгівлі сільськогосподарською продукцією та сприянням місцевим товаровиробникам щодо розміщення об'єктів з реалізації власної продукції;

- сприяння розвитку торгівлі товарами місцевого виробництва (м'яса птиці, ковбасних виробів, копченої риби, м'яса яловичини);

- створення та розширення мережі фірмових магазинів, мінімаркетів, здатних приймати від виробників сільськогосподарську продукцію для реалізації;

- орієнтація на покупця із «середніми» доходами;

- забезпечення належного рівня контролю та нагляду за якістю та безпекою продовольчої та непродовольчої груп товарів.

Операційна ціль 1.4: Малий бізнес як елемент структурної модернізації економіки

Формування широкої мережі підприємництва життєво необхідне для економічного зростання і конкурентоспроможності економіки. Зростання ролі малого бізнесу має призвести до прискореного зростання виробництва в районі, підвищення рівня життя та зайнятості населення, збільшення податкових надходжень, поліпшення трудоресурсної та демографічної ситуації, повнішому використанню промислового потенціалу.

Завдання:

- створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, активізація ділової активності населення шляхом започаткування власної справи;

- створення додаткових робочих місць та зменшення безробіття;

- розширення ринків збуту продукції та послуг суб'єктів малого підприємництва;

- поширення інформації про інвестиційні можливості за допомогою всіх наявних каналів промоції;

- розвиток інфраструктури підтримки малого підприємництва.

Операційна ціль 1.5: Створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток території.

Активізація інвестиційної діяльності, зростання обсягів інвестицій з усіх можливих джерел та їх ефективне використання повинно стати передумовою економічного зростання. Головним завданням на шляху до цієї мети є створення механізмів стимулювання процесів нагромадження й ефективного використання інвестиційних ресурсів відповідно з визначеними пріоритетами розвитку району. Інвестиційна діяльність буде спрямована на забезпечення зростання інвестиційного капіталу, залучення інвестицій, як внутрішніх, так і зовнішніх у пріоритетні сфери діяльності.

Наше завдання - змінити ставлення потенційних інвесторів до регіону і залучити в район капітал, необхідний для розвитку всіх галузей економіки.

Завдання:

- сприяння збільшенню обсягів залучення інвестицій у господарський комплекс та соціальну сферу району, формування сприятливих умов для збільшення надходжень вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів;

- проведення ефективної інвестиційної політики, спрямованої на оновлення основних фондів у пріоритетних галузях економіки;

- впровадження прозорої, конкурентної та максимально спрощеної для інвестора системи відбору і передачі земельних ділянок потенційним інвесторам для започаткування нового виробництва;

- розміщення на сайті та в засобах масової інформації матеріалів щодо інвестиційної привабливості регіону та пропозицій з реалізації інвестиційних проектів;

- проведення виставкових заходів з метою демонстрації інвестиційних можливостей району та сприяння реалізації важливих інвестиційних проектів;

- залучення коштів міжнародних організацій для здійснення заходів соціально-економічного розвитку району;

- спрямування субвенцій з державного бюджету та обласного бюджету розвитку на виконання тих інвестиційних проектів, що підвищують інвестиційну привабливість регіону та мають високий рівень соціальної ефективності;

- розвиток соціальної інфраструктури шляхом реалізації інвестиційних проектів по реконструкції шкіл, дитячих дошкільних закладів, об'єктів медицини та інших соціальних об'єктів.

Стратегічна ціль № 2: Самбірщина - регіон високих стандартів життя

Людський фактор буде головним стрижнем соціально-економічної системи в умовах її стійкого розвитку.

Пріоритетними напрямами є: забезпечення продуктивної зайнятості працездатного населення, модернізація освіти району та необхідність наближення її у відповідність до загальноєвропейських стандартів, потреб сучасного життя, забезпечення якісної і доступної медичної допомоги, динамічного розвитку системи охорони здоров'я з орієнтацією на попередження захворювань, формування мотивації до здорового способу життя населення і покращення демографічної ситуації, розбудова культурно-мистецького простору та збереження культурної спадщини. Значна увага буде приділена захисту соціально незахищених груп населення.

Операціна ціль 2.1: Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного та соціально-економічного розвитку регіону

Важливим фактором соціально-економічного розвитку є освіта, яка розглядається як форма інвестицій у людський капітал. Досвід свідчить, що інвестиції в освіту, професійну підготовку та мобільність працівника відчутно підвищують вартість і ціну робочої сили. Світовою практикою доведено, що освітній рівень забезпечує близько 40% темпів економічного зростання.

Сьогодні освіта - це широка, складна соціальна сфера з високою місією та функціями здоров'язбреження, соціального захисту, культурозбереження, культуротворчості, соціальної стабілізації і потребує не зовнішнього оновлення, а кардинальних змін у підходах, стандартах освіти, організації життєдіяльності дітей, у позиціях того, хто навчається, і того, хто навчає. Забезпечення якісної та доступної освіти, виховання здорової та компетентної особистості будуть головними пріоритетами розвитку освіти району.

Завдання:

- формування у навчальних закладах району середовища, сприятливого для збереження здоров'я та забезпечення здорового способу життя учасників навчально-виховного процесу;

- створення комплексної національно-орієнтованої системи виховання шляхом її модернізації та застосування інноваційних технологій;

- створення умов для здобуття дітьми дошкільної освіти та якісної підготовки до навчання в школі, прогнозування та розвиток мережі дошкільних навчальних закладів відповідно до освітніх запитів населення;

- забезпечення умов для розвитку освітніх округів та вибору старшокласниками профілю навчання за здібностями та інтересами;

- забезпечення комп'ютерними класами середніх загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів.

Операціна ціль 2.2: Високі стандарти охорони здоров'я, доступне та високопрофесійне медичне обслуговування

Засобом збереження наявного людського потенціалу, зміцнення потенціалу суспільства є розвиток системи охорони здоров'я та запровадження пріоритетів здорового способу життя.

Стан розвитку системи охорони здоров'я відіграє головну роль у стабілізації та подальшому покращенні демографічної ситуації в районі. Критерієм оцінки діяльності системи охорони здоров'я на сучасному етапі залишається забезпечення рівного доступу до якісної безоплатної та доступної медичної допомоги усім верствам населення, поліпшення загального стану здоров'я населення, продовження тривалості життя. Головними завданнями має бути профілактика та раннє виявлення захворювань, поширення здорового способу життя.

Завдання:

- збереження життєвого потенціалу населення району на основі створення соціально-економічних умов, сприятливих для підвищення народжуваності, покращення  репродуктивного здоров'я населення;

- пріоритетність фінансування закладів охорони здоров'я;

- реформування системи охорони здоров'я з метою забезпечення населення району належною 

висококваліфікованою, доступною медичною допомогою на усіх рівнях, реорганізація закладів охорони

 здоров'я на засадах сімейної медицини;

- підвищення якості та доступності медичних послуг;

- зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я;

- поширення та пропагування навичок здорового способу життя, включаючи правильне харчування, фізичну активність, відсутність шкідливих звичок, оптимістичний світогляд, раціональні стереотипи поведінки населення в різних життєвих ситуаціях, забезпечення усвідомлення відповідальності конкретної людини за збереження і поліпшення свого здоров'я і здоров'я членів сім'ї;

- активізація профілактичної роботи серед населення, пропагування здорового способу життя для попередження виникнення хронічних хворіб;

- зниження рівня смертності населення та збільшення середньої тривалості його життя через скорочення передчасних смертей, виробничого травматизму, ефективне медичне обслуговування населення, а також підтримку його соціально-вразливих верств, наближення показників очікуваної тривалості життя до відповідного показника країн з високим рівнем розвитку людського потенціалу.

Операціна ціль 2.3: Пропагування здорового способу життя та розвиток спорту

Пріоритетними напрямами розвитку галузі фізичної культури, спорту є зміцнення стану здоров'я населення, виховання у населення активної соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя, формування в молоді потреби у зміцненні здоров'я засобами фізичної культури та спорту.

Завдання:

- розширення мережі спортивних закладів та споруд;

- створення умов для змістовного та якісного оздоровлення, масового відпочинку населення;

- розвиток фізичного виховання у закладах дошкільної освіти та загальноосвітніх навчальних закладах; забезпечення доступу широких верств населення до занять масовим спортом;

- укріплення та оновлення матеріально-технічної бази спортивних об'єктів;

- зміцнення здоров'я дітей та підлітків, насамперед, за рахунок боротьби з курінням, алкоголізмом, наркоманією, а також на основі розвитку фізичної культури та спорту, організації вільного часу.

Операційна ціль 2.4: Культура, як осередок задоволення культурно-інформаційних потреб населення, естетичного виховання підростаючого покоління, збереження і примноження культурних надбань української нації

Основним напрямком сфери культури є підвищення ролі закладів культури в соціально-культурному житті району, пропагандах кращих мистецьких надбань району, задоволення духовних та естетичних потреб жителів району, організація їх дозвілля, розважальних заходів у святкові та вихідні дні, проведення різноманітних культурних проектів, фестивалів і конкурсів, розвиток народної творчості та популяризація національних звичаїв і обрядів.

Завдання:

- створення умов для творчого розвитку особистості та підвищення культурного рівня громадян;

- збереження і відродження національних традицій і обрядів, розширення доступу населення до культурних надбань, підвищення духовного розвитку суспільства;

- укріплення матеріально-технічної бази закладів культури , зокрема, через суттєве покращення цільового фінансового забезпечення, прискорення масштабів будівництва нових закладів культури та капітального ремонту діючих;

- оновлення бібліотечних фондів та формування на їх основі електронних інформаційних ресурсів;

-·збереження об'єктів культурної спадщини;

- розробка і встановлення пам'ятних знаків історичних місць;

- розвиток туристичної галузі у районі, сприяння розвитку сільського туризму.

Операційна ціль 2.5: Ринок праці, як забезпечення повної вільнообраної продуктивної зайнятості

Ситуація у сфері зайнятості населення району значною мірою визначатиметься демографічним фактором, і в першу чергу, динамікою чисельності працездатного населення, його статево-віковим складом, а також соціально-економічними чинниками, зокрема, розвитком виробництва, його структурною модернізацією та конкурентоспроможністю, трудовою активністю населення, професійно-кваліфікаційними ознаками робочої сили.

Основою політики ринку праці в результаті стабілізаційних процесів в економіці стане збалансування попиту і пропозиції робочої сили, створення нових і підвищення ефективності наявних робочих місць, забезпечення раціональної структури зайнятості населення, удосконалення системи професійного навчання, перенавчання і підвищення кваліфікації кадрів.

Для цього передбачається активізувати проведення заходів щодо структурної перебудови економіки, стимулювання зростання обсягів виробництва, оздоровлення фінансового стану підприємств, підтримки інвестиційних програм та заохочення інвестицій, запровадження ефективного механізму стимулювання підприємств для створення додаткових робочих місць.

Завдання:

- посилення мотивації до легальної зайнятості, детінізації відносин у сфері працевлаштування;

- створення нових та збереження існуючих робочих місць;

- підтримка самозайнятості безробітних шляхом надання їм в межах законодавства економічної, організаційної та консультативної допомоги;

-підвищення конкурентоспроможності, професійно-ділового, кваліфікаційного рівня безробітних громадян, вивільнених працівників шляхом їх перенавчання та професійної підготовки, проведення профорієнтаційних заходів;

- створення економічних умов для скорочення міграційних втрат населення з метою збереження і розвитку життєвого, інтелектуального і творчого потенціалу населення району.

Операційна ціль 2.6: Соціальний захист найбільш уразливих категорій населення району - як гарантія їхніх прав та пристосування до умов життя

Соціальна політика передбачає комплекс заходів, спрямованих на створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини.

Джерелом підвищення добробуту громадян має стати ефективна праця й підприємницька ініціатива. Підвищення розмірів заробітної плати як у виробничій, так і бюджетній сферах, забезпечення належного рівня життя населення буде залежати тільки від вирішення проблеми відбудови власної економіки. В основу пріоритетів соціальної політики покладено підтримання найвразливіших верств населення, удосконалення системи соціальних послуг, підвищення їх якості та ефективності.

Завдання:

- досягнення відчутного поліпшення матеріального добробуту й умов життя людей;

- забезпечення гарантованості та своєчасності виплати заробітної плати, пенсій, допомог та інших соціальних виплат;

- забезпечення соціальної підтримки соціально найвразливіших верств населення;

- подальше забезпечення державної політики зі створення безперешкодного життєвого середовища для людей з обмеженими фізичними можливостями.

Операціна ціль 2.7: Охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека

Проблема раціонального використання природних ресурсів і збереження природного середовища стає дедалі актуальнішою у зв'язку із зростанням техногенного навантаження і процесами глобалізації. Основною метою є забезпечення поліпшення стану навколишнього природного середовища району та запобігання його забрудненю, покращення стану довкілля в районі шляхом зменшення об'ємів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зменшення скидів забруднених стічних вод у водойми, зменшення негативного впливу промислових і побутових відходів на довкілля, раціонального, невиснажливого та збалансованого використання природних ресурсів.

Завдання:

- поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки;

- здійснення нагляду за раціональним використанням та охороною земельних ресурсів;

- раціональне використання та охорона лісових ресурсів;

- забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних ресурсів;

- підвищення рівня благоустрою населених пунктів, озеленення населених пунктів;

-  створення ефективної системи поводження з побутовими відходами;

- упорядкування сміттєзвалищ для складання твердих побутових відходів;

- припинення втрат біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи;

- упорядкування прибережних смуг каналів, очищення від замулення русел річок, проведення ремонту та техогляду гідротехнічних споруд;

- захист населених пунктів та громадян від шкідливої дії паводків;

- запобігання та реагування на надзвичайні ситуації з найменшими фінансовими витратами, надання термінової та своєчасної допомоги постраждалому населенню.

Стратегічна ціль № 3: Самбірщина - регіон розвиненої інфраструктури

Недостатній, а у більшості випадків вкрай низький рівень розвитку виробничої і соціальної інфраструктури (житлово-комунальне, дорожнє, вулично-дорожнє господарство, транспортні комунікації), суттєво стримує економічний розвиток території та її інвестиційну привабливість. Існуюча інфраструктура не відповідає стандартам сучасної економіки. Стабільне функціонування району можливе тільки при розвиненій інфраструктурі. Для досягнення цієї мети необхідні радикальні рішення та значне спрямування фінансових потоків.

Операціна ціль 3.1: Розвиток дорожнього - транспортно комплексу

Враховуючи роль транспорту, як важливої ланки виробничої інфраструктури у створенні умов структурної перебудови економіки та її сталого, збалансованого розвитку у майбутньому передбачається щорічне зростання попиту на транспортні послуги. Робота перевізників буде спрямована на подальше забезпечення попиту населення району на дані види послуг, підвищення якості транспортного обслуговування населення, повне охоплення сільських населених пунктів автобусним сполученням, заміні мікроавтобусів на автобуси середньої та великої місткості на маршрутах з великими пасажиропотоками.

Ефективне використання транспортної галузі для розвитку району вимає вкладення значних капітальних інвестицій в розбудову та ремонт автомобільних доріг.

Формування розвиненої транспортної інфраструктури сприятиме посиленню міжрегіональних та транскордонних економічних зв'язків, акумуляції матеріальних, інвестиційних, кадрових ресурсів на місцях, що створить умови для швидкого економічного ефекту та у довгостроковій перспективі сприятиме зміцненню конкурентоспроможності регіональної економіки.

Завдання:

- проведення будівництва, реконструкції, капітального, поточного ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг району, в тому числі доріг, що належать до комунальної власності;

- розвиток дорожньої інфраструктури та поліпшення інформаційного забезпечення учасників дорожнього руху;

- повне, безпечне та якісне задоволення потреб населення в послугах автомобільного транспорту;

- забезпечення регулярним автобусним сполученням сільських населених пунктів району з урахуванням приведення у належний стан автомобільних доріг.

Операціна ціль 3.2: Надання якісних житлово-комунальних послуг

Пріоритетними напрямами у житлово-комунальній сфері є подальше реформування житлово-комунального господарства району, підвищення ефективності його роботи шляхом впровадження сучасних організаційних форм і методів обслуговування, забезпечення надійності функціонування підприємств галузі та створення сприятливих умов для їх беззбиткового функціонування, надання споживачам якісних житлово-комунальних послуг.

Завдання:

- технічне переоснащення житлово-комунального господарства, скорочення питомих показників використання енергетичних та матеріальних ресурсів для виробництва та надання житлово-комунальних послуг;

- розвиток централізованої системи водопостачання та водовідведення;

- забезпечення ефективного управління жилими будинками, формування органів самоорганізації населення (ОСББ);

- поліпшення дисципліни розрахунків за спожиті житлово-комунальні послуги та паливно-енергетичні ресурси;

- впровадження ефективної енергозберігаючої політики.

Основні заходи, спрямовані на досягнення стратегічних цілей

Очікувані результати реалізації Стратегії та фінансове забезпечення

Головним результатом реалізації Стратегії має стати вихід суб'єктів господарювання району на більш високий економічний і технологічний рівень, що сприятиме максимальному наближенню показників соціального і економічного розвитку району до рівня європейських стандартів.

Реалізація визначених Стратегією завдань забезпечить збалансований розвиток господарського комплексу регіону, сприятиме утвердженню інноваційної моделі розвитку та соціальній переорієнтації економіки.

Активізація економічного зростання та підвищення добробуту, а також якості життя населення буде сприяти поліпшенню демографічної ситуації в районі, підвищенню ролі трудового потенціалу, зменшенню міграційного відтоку населення.

Виконання завдань та пріоритетні напрями Стратегії фінансуватимуться за рахунок субвенції Державного бюджету, коштів обласного та місцевих бюджетів, коштів міністерств та відомств.