Одним із важливих питань для фермерів лишалося питання про право постійного користування земельною ділянкою та його спадкування. Поняття права постійного користування земельною ділянкою вміщене у ч.1 ст.92 Земельного кодексу України. Ним є право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Іншими словами, постійний землекористувач може безстроково володіти земельною ділянкою, а також користуватися нею (отримувати її корисні властивості для задоволення власних потреб).
Законодавством було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності сімейного (фермерського) господарства (надалі - СФГ) як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.
Тривалий час Верховний Суд України своїми постановами підтверджував припинення права користування земельною ділянкою, яке підтверджене актом на право постійного користування, із смертю особи, ім’я якої зазначене в такому акті. Зважаючи на наявність указаної судової позиції, 11.12.2019 року Верховним Касаційним цивільним судом у справі № 188/1124/15-ц (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607167) була сформована теза, відповідно до якої право постійного користування земельною ділянкою належить до тих прав, які можуть бути успадковані. Окрім цього, позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду (надалі ВП ВС) від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854811), дозволяє дійти висновку, що у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача і обов’язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. ВП ВС також відзначила, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.