
Домашнє насильство (сексуальне, психологічне, економічне, фізичне) та насильство за ознакою статі є проявами порушень прав людини та основними перешкодами забезпечення гендерної рівності. Щороку від насильства в Україні страждає близько 100 тис. осіб (90 відсотків з яких - жінки). Зокрема, за даними Мінсоцполітики, у 2017 році зареєстровано 96245 звернень з питань, пов’язаних з домашнім насильством, з них 85340 - від жінок, 10005 - від чоловіків, 900 - від дітей.
У 2017 році органами внутрішніх справ взято на облік з приводу вчинення домашнього насильства 66966 осіб.
До основних причин домашнього насильства та насильства за ознакою статі належать:
поширеність стереотипів щодо соціальної ролі жінки та чоловіка, переваги однієї статі над іншою у сенсі співвідношення фізичної сили;
переважна безкарність осіб, які вчинили домашнє насильство та насильство за ознакою статі;
стереотипні уявлення суспільства щодо приватності проблеми домашнього насильства;
застосування моделі насильницької поведінки дітьми, які зазнали домашнього насильства у будь-якій формі або стали свідками такого насильства (21 відсоток тих, хто зазнав фізичного насильства у дитинстві, теж застосовують фізичну силу до дітей);
низький рівень довіри населення до органів влади, інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі;
низька доступність до якісних комплексних соціальних послуг осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, у зв’язку з недостатністю у суб’єктів що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, спеціальних знань і навичок, обмеженою кількістю людських ресурсів, зокрема фахівців із соціальної роботи, психологів, спеціалізованих установ для постраждалих осіб;
недосконалий механізм притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі;
відсутність системності наукових досліджень та аналізу тенденцій у розв’язанні проблем домашнього насильства, домашнього насильства стосовно дітей, насильства за ознакою статі, недосконалість системи збору даних за необхідними показниками.
Якщо Ви потерпаєте від домашнього насильства – побоїв, мордувань, погроз, образ, залякування, психологічного тиску, сексуального насильства:
Ви можете звернутись по допомогу до таких державних органів та установ за місцем проживання:
- відділу поліції;
- управління соціального захисту населення;
- центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- службу у справах дітей;
- місцевих центрів з надання безоплатної правової допомоги.