Самбірська

Всі ми родом з дитинства… У кожного існують перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казки на ніч, про татові жарти та сімейні свята. Ці спогади супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією. Психологи стверджують, що характер людини формується в перші 5-7 років життя, і від того, якими вони були, багато в чому залежить її подальша доля.

Нам важко уявити, що відчуває дитина, яка залишилась без батьківської опіки, одна, самотня, безпорадна маленька істота на полі бою життя. Хто подарує їй любов, турботу й безпеку, які повинна уособлювати родина?

Безперечно, держава опікується такими членами нашого суспільства, влаштовуючи дітей в інтернатні заклади, під опіку, піклування близьких. Та чи достатньо цих зусиль, щоб забезпечити нашим маленьким громадянам щасливе дитинство? Основною ознакою розвинутого суспільства є розуміння, що чужих дітей не існує. Таке мислення повинно бути типовим для пересічного українця. Лише тоді ми зможемо можливо не подолати, але значно мінімізувати сирітство та бездоглядність НАШИХ ДІТЕЙ.

Сьогодні державою фінансуються дитячі будинки і школи-інтернати, а також узаконено систему пільг для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: на утримання житла, допомога при працевлаштуванні, пільги при вступі до навчальних закладів, матеріальна допомога на навчання, державні стипендії та інші.

Беручи до уваги міжнародний досвід влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, Україна засвідчує поступову орієнтацію на створення та підтримку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Лише родина володіє такою системою подачі інформації, яка дозволяє дитині засвоювати її з максимальною зацікавленістю, повнотою, швидкістю. Компоненти цієї системи – батьківська любов, довіра до батьків, позитивний психологічний клімат в сім’ї. Держава всіляко сприяє створенню прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, надає психологічну, юридичну, соціально-педагогічну, матеріальну та інформаційну допомогу. Детальніше про ці форми виховання ми сьогодні і розповімо.

Насамперед, що таке прийомна сім’я? Це сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від 1 до 4 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні діти виховуються у такій сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації – до його закінчення. Прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу. За дітьми зберігаються усі пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Більш складною формою виховання є дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ). Суттєвою відмінністю ДБСТ від прийомної сім’ї є кількість дітей, взятих на виховання. Сім’я отримує статус такого будинку лише за умови прийому на виховання від п’яти до десяти дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Як і в прийомній сім’ї вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення повноліття, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I–IV рівнів акредитації – до його закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.

Держава надає сім’ї, яка бере на виховання дітей, матеріальну та соціальну підтримку. Однією із умов створення дитячого будинку сімейного типу є надання родині житлової площі, що дозволяє забезпечити гармонійний розвиток дітей, гарантує кожному вихованцю, а також рідним дітям батьків-вихователів, нормальні умови життя і розвитку. Місцева державна адміністрація поза чергою має надати батькам-вихователям індивідуальний будинок або багатокімнатну квартиру. Житлове приміщення має бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку, перелік яких визначається органом опіки, піклування. Дитячому будинку сімейного типу має бути надана в користування земельна ділянка для ведення садівництва та городництва поблизу місця його знаходження, а також транспортний засіб.

Окрім того держава надає матеріальну підтримку для функціонування ДБСТ. Відповідно до законодавства дитячим будинкам сімейного типу може надаватися матеріальна, фінансова й інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об’єднаннями, фондами, фізичними особами.

З огляду на кількість дітей, які виховуються в родині, у дитячому будинку сімейного типу один із батьків (як правило, мати) не працює і займається вирішенням справ великої родини. Період, протягом якого особи вважалися батьками-вихователями у дитячому будинку сімейного типу, зараховується до їх загального трудового стажу.

Необхідною умовою є підготовка кандидатів на створення прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу до соціальної ролі вихователів прийомних дітей, що забезпечується проходженням ними системи відповідної підготовки.

Діти, які виховуються в дитячих будинках сімейного типу, не втрачають статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає залишення пільг, які гарантуються державою таким дітям: при отриманні житлової площі, влаштуванні на навчання, матеріальної підтримки тощо. У випадку, якщо за дитиною закріплено майно та житло, воно зберігається до досягнення вихованцем повноліття, відповідальність за його збереження покладається на органи опіки та піклування за місцем знаходження майна. За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсії, інші виплати. Суми коштів, що належать вихованцям як пенсія, аліменти чи інші види державної допомоги, переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців. За дітьми залишаються пільги, встановлені законодавством для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Передусім це стосується питання оздоровлення, коли діти-сироти у першочерговому порядку забезпечуються безкоштовними путівками в табори та санаторії. Враховуючи стан здоров’я дітей, які виховуються у дитячих будинках сімейного типу, це питання є дуже актуальним.

Досвід функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в Україні засвідчує, що їхні соціальні функції як соціального інституту не відрізняються від функціонування звичайної біологічної сім’ї. Станом на 1 серпня 2012 року в області вже функціонує 21 дитячий будинок сімейного типу, в яких виховується 140 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та 89 прийомних сімей, де проживає 132 дитини. Кількість допомогти державі виховати гідних громадян з духовними, сімейними цінностями з кожним днем зростає. На щастя, не всім байдуже майбутнє цих дітей, які вже невдовзі стануть повноцінними членами нашого суспільства. Яким воно буде – вирішувати нам з вами. Прийміть у свою родину, сім’ю дитину, яка потребує батьківського тепла, материнської ласки та любові. Якщо ви відважились зробити цей крок (усиновити дитину, створити прийомну сім’ю, ДБСТ або взяти під опіку) просимо звертатись за адресою: м. Самбір, вул. Мазепи, 8 каб. 32, 33 або за тел. 6-10-09, 6-06-24 Служба у справах дітей Самбірської райдержадміністрації.