1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Це день, коли світова громадськість висловлюється на підтримку 43 мільйонів людей в усьому світі, що живуть з ВІЛ/СНІД. Це день, коли ми повинні нагадати собі, що кожні 10 секунд від цього захворювання помирає одна людина, і кожні 14 секунд одна дитина у світі стає сиротою внаслідок ВІЛ/СНІД.
ВІЛ- це вірус імунодефіциту людини, який вбиває білі тільця крові, що захищають людський організм від хвороб, і, таким чином, призводить до розвитку ВІЛ- інфекції, а потім і до її кінцевої стадії- СНІДу. Людей, які є носіями ВІЛ, називають ВІл-інфікованими або ВІЛ- позитивними. Віл –інфекція – захворювання, яке ослаблює імунітет людини- вражає переважно молодих людей віком від 18 до 35 років. Здоровий спосіб життя, повноцінне харчування, розуміння та підтримка рідних та суспільства в цілому, уникнення стресових ситуацій – такі чинники підтримують імунну систему людини. Коли ж імунна система перестає належним чином боротися з ВІЛ, розвиваються хвороби, які призводять до діагнозу СНІД. Головними чинниками розповсюдження ВІЛ серед молоді є вживання ін'єкційних наркотиків і незахищені статеві стосунки. Здавалося б, усе так просто: не вживати наркотики, захищати свій секс презервативом і зберігати відданість одному статевому партнеру (а в ідеалі - дошлюбну цнотливість і шлюбну вірність). Але насправді ми бачимо зовсім іншу картину: у свідомості багатьох молодих людей наркотики і секс - це синоніми понять "незалежність", "ризик", "сучасність", "задоволення", "самовираження"... СНІДом й розплачується сучасна молодь і ланцюг епідемії розгортається далі: інфікований шприц з наркотиком іде по колу, інфікуються довірливі статеві партнери, народжуються ВІЛ-інфіковані діти. Мені боляче й сумно за багатьох безневинних людей, для яких ВІЛ став вироком. Але ж, вся проблема в тому, що люди недостатньо поінформовані або вірять в міфи, пов'язані з цією проблемою. Саме тому, багато хто ставиться до неї не серйозно, а багато перебільшують те, що не варто було. Люди забули про таке важливе поняття, як «толерантність». У перекладі толерантність - означає «терпіння», терпіння до чужих думок, поглядів, смаків. Ми дуже часто виступаємо в ролі суворих суддів, які вішають ярлики на ВІЛ - позитивних людей, не замислюючись, що таке могло статися з нами, чекаємо розуміння і терпіння по відношенню до себе, але не надаємо його тим, кому воно набагато більше потрібно. ВІЛ - інфіковані люди мають потребу в нашому розумінні і підтримці. Адже ніхто з нас не хотів би, що б до нас ставилися з нерозумінням, байдужістю, осудом, тільки тому, що ми, коли зробили помилку і зараз змушені знею жити? Сьогодні ВІЛ не дивиться на вік, стать або орієнтацію людини. ВІЛ може заразитися будь-хто.
Минуло лише 28 років з того дня, як у світі було зареєстровано перший випадок захворювання на СНІД, але масштаби поширення хвороби сьогодні вражають. Кількість померлих за цей час перевищила 24 мільйони. Сьогодні за темпами поширення цієї патології наша держава, на жаль, посідає одне з перших місць в Європі. СНІД не знає кордонів, не зважає ані на колір шкіри, ані на національність, ані на політичні преференції. ВІЛ/СНІД - це проблема не лише для системи охорони здоровя, вона торкається усіх сфер життя суспільства, має суттєвий вплив на економічні та демографічні показники.
В Україні офіційно зареєстровано понад 150 тисяч ВІл-інфікованих осіб. В нашому районі за даними охорони здоров’я зареэстровано 7 ВІЛ- інфікованих людей і 1 дитина, яка народилась від ВІЛ- інфікованої матері. Хто знає, скільки Віл – інфікованих дітей і дорослих ми зустрічаємо щодня?. Єдиний спосіб дізнатися, чи є в організмі ВІЛ- пройти тестування на антитіла до ВІЛ. Виявити вірус в організмі можна тільки за допомогою спеціального аналізу крові(тест на антитіла до ВІЛ) приблизно через три-шість місяців після зараження. Проходження тесту на ВІЛ потребує кожна, небайдужа до себе людина. Оглядаючись на ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день в країні, необхідно говорити не про групи ризику, а про ризиковану поведінку будь - якої людини: вірус імунодефіциту вражає не дивлячись на те, в яку соціальну групу входить людина. Згідно зі ст. 130 Кримінального кодексу України, свідоме зараження вірусом імунодефіциту чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, що є небезпечною для життя людини, карається позбавленнім волі на строк від п’яти до десяти років.
Тільки знання і дотримання правил запобігання інфікування ВІЛ є єдиним методом індивідуальної безпеки. То ж давайте будемо обізнаними, толерантними, гуманно ставитись до ВІЛ- позитивних людей.
Самбірським районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводиться інформаційна робота щодо проблем ВІЛ – інекції/ СНІДу. Ми стараємось донести цю інформацію населенню району. Адже недарма кажуть- відомий ворог менш небезпечний, а береженого й Господь береже.
Головний спеціаліт відділу О. Паславська
соціальної роботи СРЦСССДМ