![]()
18-20 лютого назавжди залишаться одним із найтрагічніших періодів сучасної історії України. Десятки українців віддали свої життя на Майдані за мрію про кращу Україну.
Четверті роковини загибелі Небесної сотні майже не відрізняються від третіх і других. З тієї точки зору, що досі за смерть більше ніж 100 громадян в центрі столиці, по суті, ніхто не відповів. Вони хотіли щоб жертва у вигляді їхнього життя була покладена задля суспільної користі.
Небесна Сотня – наші герої. На руках мільйонного натовпу ці труни впливли прямо в українську історію, де займуть місце поруч із юнаками Крут. Вони зуміли розірвати те зачароване коло імітацій, в якому суспільство варилося останніми десятиліттями. Майдан став першим щаблем у дорослішанні української нації. Наш народ вперше у новітній історії масово дійшов до усвідомлення, що ЦЕ ЙОГО КРАЇНА.
… Герої «Небесної сотні» пішли у вічність. Але людина живе стільки, скільки про неї пам’ятають. Ті, хто віддав свої життя на Майдані за право українців жити у вільній демократичній державі, житимуть вічно. Українці пам’ятатимуть про них завжди.