Самбірська

Щороку шкідлива діяльність мишоподібних гризунів створює напругу, а разом з тим проблеми щодо захисту озимих зернових та ріпаку повсюди в агроценозах.

Втрати врожаю при збиранні, поверхневий чи нульовий обробіток ґрунту, нехтування зяблевою оранкою, своєчасним прибиранням післяжнивних решток, повсюдне порушення сівозміни за сприятливих погодних умов – обумовлюють масове розмноження гризунів. Місця проживання мишоподібних гризунів поділяються на місця резервацій і розселення. В місцях резервації (лісосмуги, узбіччя доріг, неугіддя, що межують з полями, скирти соломи тощо) гризуни переживають несприятливі умови.

Мишоподібні гризуни є надзвичайно ненажерливими: добова вага споживаного корму при харчуванні соковитими частинами рослин складає 120- 300% від ваги їх тіла, 30-100% – при харчуванні насінням. Наприклад, доросла звичайна полівка протягом доби з’їдає до 30-40 г соковитого корму. Загибель мишоподібних гризунів відбувається у ранньовесняний період внаслідок танення снігового покриву і заливання нір та ходів гризунів рідким ґрунтом. 

Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, контроль розвитку бур’янів на полях і в місцях резервації гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Якщо ж на одному гектарі посівів щільність мишоподібних гризунів досягає 3–5 і більше жилих колоній, то проводять винищувальні заходи, застосовуючи хімічні та біологічні засоби захисту (родентициди).

Найефективнішим і найекономічнішим способом контролю гризунів є застосування родентицидів (бактороденциду, крисолову, шторму, інших). Серед природних регуляторів чисельності мишоподібних гризунів зустрічаються збудники бактеріальних хвороб. На основі таких бактерій і виготовляється біологічний препарат бактороденцид (зерно, яке заражене бактеріями „мишачого тифу”). Патогенність бактерії хвороби, не зважаючи на належність до групи сальмонел, вибіркова, тобто для людини та домашніх тварин бактеріальний препарат безпечний. Застосовують його в нормі 2 г в нору. Для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти 1-2 зернини.

            Бактороденцид рекомендується застосовувати проти полівок на всіх культурах, включаючи зернові, багаторічні, плодові, з нормою витрати 2-3 кг/га, а в приміщеннях для захисту запасів і в закритому ґрунті проти сірих щурів і домових мишей – до 60г/100 кв.м. При цьому технологія застосування бактороденциду ґрунтується на обов’язковому врахуванні біологічних особливостей мишоподібних гризунів.

            Бактеріальний контроль чисельності дрібних мишоподібних гризунів на полях можна успішно проводити в осінньо-зимовий період в стаціях – резерваторах гризунів (скирти, лісосмуги, інші місця їх концентрації), у яких за високої чисельності дрібних ссавців застосування бактороденциду викликає популяційну епізоотію. В лісосмугах, садах і в плодово-ягідних розплідниках влаштовують тривалі точки принадження гризунів у вигляді куп соломи, хмизу, листків. Під них розкладають препарат. Така обробка дозволяє попередити їх весняне розселення по полях і масове розмноження. У відкритих стаціях бактороденцид та інші родентициди застосовують шляхом закладання у всі виявлені нори – так, щоб препарат гризуни швидко виявили і з’їли.

            Більш детальну інформацію про заходи боротьби з гризунами можна отримати за телефоном 6-06-38. 

            Біологічні препарати надійно захищають врожай та безпечні для людей і довкілля.

            Для роботи з хімічними та біологічними препаратами, згідно чинного законодавства, можуть залучатися виключно працівники, які пройшли медогляд і навчання по безпечних умовах праці з пестицидами, та отримали відповідне посвідчення і допуск до роботи. При роботі з пестицидами та біопрепаратами слід дотримуватись правил техніки безпеки, та особистої гігієни, працювати в засобах індивідуального захисту.6