Самбірська

САМБІРСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
САМБІРСЬКА РАЙОННА ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

«19» березня 2026 року Самбір № 20-ВА

Про затвердження Програми

контролю розвитку сажкових хвороб

зернових колосових культур у

Самбірському районі Львівської

області на 2026-2028 роки

На виконання статей 4, 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 6, 13, 17 Закону України «Про місцеві державні адміністрацій», статті 9 Закону України «Про захист рослин», частини 2 статті 9 Закону України «Про державне регулювання сфери захисту рослин», Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», «Про введення воєнного стану» № 64/2022 із змінами від 12 січня 2026 року № 40/2026, абзацу п’ятого підпункту 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 252 «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» (із змінами), розглянувши лист Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 24 лютого 2026 року № Вих-03_3-15/1382, з метою попередження втрат сільськогосподарської продукції від розвитку сажкових хвороб зернових колосових культур, підвищення експортного потенціалу зернових культур, запобігання ураження зернових культур сажковими хворобами

З О Б О В ’ Я З У Ю:

1. Затвердити Програму контролю розвитку сажкових хвороб зернових колосових культур у Самбірському районі Львівської області на 2026-2028 роки (далі – Програма), що додається.
2. Управління соціально-економічного розвитку районної державної адміністрації (С. Малецька) довести до відома Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області Програму, зазначену в пункті 1 цього розпорядження.
3. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови районної державної адміністрації Василя Вісьтака.

 

 

Начальник

Іван ІЛЬЧИШИН

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядження голови
районної державної адміністрації
від «19» березня 2026 року № 20-ВА

 

Програма
контролю розвитку сажкових хвороб зернових культур у Самбірському районі Львівської області на 2026-2028 роки

1. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Самбірський район – адміністративно-територіальна одиниця на південному заході Львівської області. Адміністративний центр – місто Самбір. За новим адміністративно-територіальним розподілом Львівської області Самбірський район межує з Дрогобицьким, Львівським та Яворівським районами, Закарпатською областю, має вихід до державного кордону з республікою Польща.

Самбірський район займає площу 325 тис. га (3250 кв. км), становлячи 14,9% від усієї площі Львівської області.

У 2025 році в Самбірському районі проводили діяльність 95 сільськогосподарських підприємств, що працюють в галузі рослинництва.

Агропромисловим сектором формується десята частина від обсягу валової доданої вартості. Близько 90% продукції сільського господарства є продукція рослинництва. Важливе місце в рослинництві в даний час і на перспективу займає зерновий комплекс, як основа для розвитку інших галузей сільгоспвиробництва, і насамперед, збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва.

Наявність значної сировинної бази для подальшої переробки та інвестиційний потенціал можуть нарощувати сільськогосподарське виробництво, забезпечуючи тим самим зростаючу власну потребу та інших держав у сільськогосподарський продукції. Однак, на перешкоді сталому та динамічному розвитку сільськогосподарського господарства і експортного потенціалу району стає несприятлива фітосанітарна ситуація. На території району сільськогосподарським культурам суттєву шкоду завдають близько 180 видів шкідливих організмів. Особливо складна ситуація відмічається на посівах зернових культур, де спостерігається значне погіршення фітосанітарного стану, що за оцінками науковців призводить до щорічної втрати від шкідників, хвороб та бур’янів до 25-35% валових зборів зерна.

В цьому аспекті вагоме значення має захист рослин від шкідливих організмів, як основний елемент у технології вирощування сільськогосподарських культур. В зв’язку з коливанням курсу валют в останні роки спостерігається низька купівельна спроможність сільгосптоваровиробників, що призвело до різкого зменшення обсягів застосування засобів, що забезпечують збереження врожаю, та як наслідок, до погіршення фітосанітарного стану агроценозів і зниження валових зборів продукції рослинництва.

Особливої актуальності питання захисту рослин набуває на сучасному етапі. Хвороби загрожують сільськогосподарським культурам протягом усього періоду їхнього росту і розвитку. Уражень і пошкоджень зазнають всі частини рослини. В ґрунті живуть і тривалий час зберігаються патогенні мікроорганізми, спори грибів, які пошкоджують висіяне насіння та проростки.

Ураження зернових культур хворобами призводить до того, що зерно стає небезпечним харчовим продуктом. Мікроорганізми, як у період вегетації, так і в процесі зберігання, обумовлюють накопичення у зерні мікотоксинів, які негативно впливають як на здоров’я людей, так і на здоров’я сільськогосподарських тварин.

Для ефективного попередження втрат продукції від шкідливих організмів та недопущення накопичення токсинів у зерні, необхідне проведення комплексу заходів по захисту рослин, поєднаних у певну систему і виконуваних протягом усього періоду – від передпосівної підготовки насіння і ґрунту включаючи проведення лабораторних досліджень, до збирання врожаю та післяжнивного обробітку ґрунту, післязбиральної доробки продукції під час зберігання.

Зміна підходів до регіонального розвитку, що відбулась у Європі та продовжується зараз в Україні, спрямована на посилення ролі регіонів, органів публічної влади в регіонах у власному стратегічному плануванні та власному розвитку.

Програма заходів з попередження негативного впливу небезпечних шкідливих організмів на урожай зернових на території Самбірського району Львівської області в період до 2028 року охоплює ключові напрями розвитку сільського господарства в сфері безпечності харчових продуктів та фітосанітарії й спрямована на забезпечення комплексного підходу з метою ефективного використання наявного потенціалу для подальшого розвитку району.

2. Обґрунтування Програми

Агропромисловий комплекс України – потужний сегмент виробництва, що значною мірою визначає соціально-економічний розвиток країни, рівень життя населення, забезпечення держави продуктами харчування та відповідною сировиною. Даний сектор економіки об’єднує велику кількість галузей, що економічно, технологічно та організаційно взаємопов’язані між собою.

Найважливішою зерновою культурою України є пшениця, що займає перше місце за посівними площами та є головною продовольчою культурою країни.

Безпосередньо за рахунок продуктів переробки зерна (хліб, борошно, крупа) забезпечується близько 40% загальної калорійності харчування, майже 50% потреби в білках, 60% потреби у вуглеводах.

Зерно служить сировиною для деяких галузей харчової, комбікормової, хімічної, текстильної промисловості і є джерелом кормів для худоби і птиці. Зерно добре зберігається, а тому особливо придатне для створення державних резервів продовольства та кормів. Воно легко перевозиться на великі відстані, в зв’язку з чим широко використовується в якості привозного корму на птахофабриках і в тваринницьких комплексах.

Завдяки високому рівню механізації і низьким витратам живої праці виробництво зерна пшениці менше залежить від наявності трудових ресурсів, чим вигідно відрізняється від просапних культур.

Пшениця добре поєднується в сівозмінах з більшістю інших культур, а побічна продукція (солома) широко використовується як корм, підстилка і важливе джерело гумусу.

Серед багатьох чинників, що негативно впливають на реалізацію генетичного потенціалу врожайності пшениці, істотну роль відіграють хвороби, спричинені сажковими грибами. З літературних джерел відомо, що сажкові гриби налічують близько 1200 видів. Усі вони є паразитами квіткових рослин і уражують понад 4000 видів з 83 родин. Симптоми ураження рослин ними доволі різні.

Сажкові хвороби несуть подвійну шкоду агровиробникам: вони не лише скорочують густоту посівів пшениці, а й замість зерна у колосі утворюють спорову масу. Серед видового складу сажкових хвороб, що присутні в Україні, відмічені такі як: тверда, летуча, стеблова та карликова сажки. Уражені сажками проростки пшениці озимої уповільнюють свій ріст і розвиток, частина їх гине, внаслідок чого знижуються схожість і густота посівів. Приховані недобори врожаю через тверду сажку зумовлені тим, що маса наземної частини в рослин, які одужали від хвороб, зменшується на 30-40%, відповідно довжина стебла й колоса втрачає 15-20% порівняно з неінфікованими рослинами; у колосі на 10-15% формується менше зерен, зменшується маса 1000 зернин. Приховані недобори врожаю іноді вдвічі-вчетверо перевершують відкриті втрати в результаті утворення чорної спорової маси замість зерна в колосі уражених рослин. За сильного ураження недобір урожаю може становити понад 15-20%. Крім того, встановлено, що при тривалому згодовуванні тваринам ячменю з домішкою теліоспор твердої сажки у корів спостерігається порушення серцевої діяльності, зменшення надоїв молока, а серед овець – навіть смертність.

За розвитку стеблової сажки хворі рослини дають уп’ятеро менший урожай маси, зменшується продуктивна кущистість. Недобір урожаю зерна в польових умовах відповідає відсотку уражених рослин.

Карликова сажка – шкідливіша за тверду. Уражені посіви майже не формують урожай.

Летуча сажка дуже шкідлива. Уражені рослини не плодоносять. Маса надземної частини хворої рослини на 30-40% менша, ніж здорової. Існує прихований недобір урожаю. Деякі рослини видужують, але якість і величина урожаю знижується.

Враховуючи те, що наявність на посівах пшениці сажкових захворювань не залежить від природно-кліматичних умов внаслідок біологічних особливостей збудників, контроль розвитку цих небезпечних хвороб потребує особливої уваги та спеціальних заходів.

3. Мета та завдання Програми

Основною метою Програми є впровадження комплексу ефективних заходів по виявленню та контролю розвитку сажкових хвороб пшениці та інших зернових колосових культур, що спричиняють недобір врожаю культури та погіршують його якість. Програма може використовуватись суб’єктами усіх форм власності і господарювання у тому числі у сфері насінництва, які займаються виробництвом, заготівлею, обробкою, розмноженням, зберіганням, реалізацією і використанням насіння на території Львівської області.

Основними завданнями Програми є:

- привернути увагу сільськогосподарських виробників до проблем, пов’язаних з ураженням посівів зернових колосових культур сажковими захворюваннями;

- забезпечити виконання та проведення заходів проти сажкових хвороб зернових колосових культур підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, діяльність яких пов’язана з виробництвом, ввезенням, вивезенням, перевезенням, переробкою, зберіганням, реалізацією та використанням об’єкта регулювання;

- проведення роз’яснювальної роботи серед суб’єктів господарювання щодо методів обстежень на виявлення сажкових хвороб зернових колосових культур та шляхів боротьби з ними;

- привернути увагу керівників сільськогосподарських підприємств та фізичних осіб на необхідність використання для сівби сертифікованого насіння.

4. Шляхи та способи розв’язання проблеми

Запорукою належної реалізації Програми є організація ефективної роботи та узгодженість дій виконавців.

Механізм реалізації програми передбачає контроль за використанням для сівби лише протруєного насіння, обов’язковий лабораторний контроль якості насіннєвого матеріалу як власного виробництва, так і придбаного у інших виробників, в акредитованій уповноваженій лабораторії, моніторинг посівів в процесі вегетації, подальший контроль за процедурою зберігання отриманого урожаю.

Проведення фітосанітарного моніторингу передбачає огляд посівів у динаміці, відбір зразків рослинного матеріалу відповідно до особливостей шкідливих організмів, аналіз матеріалу в лабораторних умовах з використанням сучасних методик.

Ефективними заходами в обмеженні шкідливості сажкових хвороб зернових колосових культур є висока культура землеробства, одночасне застосування усіх заходів по захисту рослин та, насамперед, протруювання насіння з урахуванням знищення сажкових хвороб. При цьому слід звернути увагу на:

Агротехнічні заходи контролю сажкових хвороб

1. Посів стійких сортів.
2. Якісний післязбиральний і основний обробіток ґрунту, що забезпечить своєчасне знищення падалиці, рослинних решток й бур’янів.
3. Дотримання сівозміни.
4. Дотримання просторової ізоляції не менш 0,5 км.
5. Збалансоване внесення органічних і мінеральних добрив.
6. Ретельне очищення посівного матеріалу.
7. Використання насіння, якість якого підтверджена відповідними документами.
8. Знезараження тари, сівалок та іншого інвентаря.
9. Дотримання технології вирощування культури.

Хімічні заходи контролю сажкових хвороб

З метою визначення протруйника насіннєвий матеріал повинен пройти лабораторну експертизу на визначення патогенів. Протруювання забезпечує знезараження від патогенів, які зберігаються у насінні і на його поверхні, захищає культуру від ураження хворобами як в осінні, так і у ранньовесняні фази її росту, забезпечує менше ураження рослин у пізніші фази.

Більшість сучасних триазолових протруйників досить ефективно контролюють сажкові хвороби. Якщо діюча речовина має високу системну дію, то вона дуже швидко проникає всередину насіння, потім у проросток та досить швидко розкладається. Цього достатньо, щоб знищити збудників хвороб всередині рослини (летуча сажка) та на поверхні насіння (тверда сажка). Проводити протруювання можливо як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою, залежно від виявленого патогена. Системні протруйники необхідно використовувати за день, або в день сівби.

Для протруювання насіння необхідно підбирати препарати з відповідним спектром дії згідно з рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (додаток 5).

5. Очікувані результати виконання Програми

В результаті реалізації Програми очікується:

- посилення контролю власне сільгосптоваровиробниками за якістю насіннєвого матеріалу, який висівається;

- обґрунтоване та ефективне використання протруйників та інших засобів захисту рослин;

- постійний контроль за посівами в процесі вегетації;

- значне зменшення пестицидного навантаження на оточуюче природне середовище;

- загальне покращення фітосанітарного стану регіону в результаті локалізації вогнищ шкідливих організмів, в т. ч. карантинних;

- підвищення обізнаності аграріїв щодо впровадження інноваційних технологій вирощування, захисту та зберігання зернових культур;

- значне зменшення втрат врожаю через вплив шкідливих мікроорганізмів, і як наслідок зменшення фінансових втрат для аграріїв;

- забезпечення агропродовольчого ринку якісним та безпечним продовольчим та фуражним зерном;

- підвищення експортного потенціалу Львівської області.

6. Характеристика сажкових хвороб

Тверда сажка пшениці (збудник Tilletia caries Tul., Tilletia tritici Wint).

Симптоми: уражений колос злегка сплющений і має інтенсивно зелений колір з синім відтінком. Замість здорових зернівок розвиваються спочатку схожі на густу масу, а потім тверді, тусклі сіро-коричневі сажкові мішечки, які у фазу молочно-воскової стиглості наповнені чорно-коричневими порошковидними спорами, що мають запах гнилого оселедця. У фазі повної стиглості зерна різниця в забарвленні здорового й ураженого колосу майже зникає, проте уражений залишається прямостоячим. Симптоми захворювання виявляються на початку молочної стиглості зерна (додаток 1).

Джерело інфекції:

- насіння, на поверхні якого знаходяться теліоспори. Зараження зерен відбувається під час обмолоту. Найбільша кількість теліоспор спостерігається в борозенці зерна, але спори можуть потрапляти на поверхню ґрунту і на солому.

- падалиця за умови великого ураження хворобою попередньої культури.

Фактори, що сприяють розвитку захворювання: сівба зараженого насіння; недотримання сівозміни; проростання максимальної кількості теліоспор у ґрунті відбувається за відносної вологості 40-60%, а найбільше зараження проростків пшениці за температури +5…+10⁰С.

Строки обстежень: починаючи з початку фази колосіння.

Летуча сажка пшениці (збудник Ustilago tritici (Pers. Jens).

Симптоми: колосіння заражених рослин починається раніше здорових. Всі частини колоса з часом, окрім стрижня, перетворюються на чорну масу сажкових спор, що пилять. До часу цвітіння зернових ці спори розпорошуються, залишаючи порожній чорнуватий прямостоячий колосовий стрижень. Стебло хворих рослин забарвлюється в червоний колір, а верхній листок набуває жовтуватого відтінку. У період цвітіння спори з хворих рослин розносяться вітром й краплинами дощу на здорові колоски .

Джерело інфекції: насіння, в зав’язі якого знаходиться слабко розвинутий міцелій. Заражене насіння не втрачає схожості і ззовні виглядає як здорове. Життєздатність збудника в насінні може досягати 3 і більше років.

Фактори, що сприяють розвитку захворювання: сівба зараженого насіння; використання сортів, що мають подовжений період цвітіння; недотримання сівозміни; тепла (+18…+27⁰С) й порівняно волога (відносна вологість повітря 60-85%), але не дощова погода; вирощування пшениці у районі уражених посівів.

Строки обстежень: починаючи з фази виходу в трубку.

Карликова сажка пшениці (збудник Tilletia controversa Kuehn).

Симптоми: уражує лише озиму пшеницю. Хворі рослини сильно кущаться, іноді утворюючи більше 50 стебел. Такі стебла в 1,5-4 рази нижче ніж у здорових рослин, а тому під час збирання врожаю частина їх залишається не зрізаною. Уражений колос більш щільний, злегка вкорочений, іноді не виходить з пазухи верхнього листка або залишається напівприкритим до повного достигання. Замість вмісту зерна наявна темна, майже чорна маса, що розмазується, з запахом оселедця. Зараження рослин при наявності теліоспор в ґрунті відбувається переважно біля його поверхні до початку фази виходу в трубку.

Джерело інфекції: насіння, на поверхні якого знаходяться теліоспори, а також ґрунт, в якому знаходяться теліоспори, що зберігають життєздатність до 3 років, а в сорусах – від 3 до 10 років. В деяких випадках теліоспори можуть переноситися з заражених ділянок паводковими водами.

Фактори, що сприяють розвитку захворювання: сівба зараженого насіння; недотримання сівозміни; мілка заробка насіння; випадання частих, проте несильних дощів; тривале перезволоження верхнього шару ґрунту в поєднанні зі зниженими температурами (+2…+15⁰С, оптимум +4…+6⁰С); більш інтенсивне зараження спостерігається на слабо кислих, нейтральних, слабо лужних ґрунтах.

Строки обстежень: починаючи з фази кущіння.

Стеблова сажка пшениці (збудник Urocystis tritici).

Симптоми: рослини, інфіковані збудником стеблової сажки, вже можна розпізнати у фазі проростання насіння за характерним вигином і закрученням колеоптиле проростка. Пізніше хвороба виявляється на стеблах, листках і піхвах у вигляді довгастих опуклих смуг завдовжки до кількох сантиметрів. З часом ці смуги набувають свинцево-синього кольору. В місцях уражень епідерміс розтріскується і назовні виступає темна маса теліоспор, що легко розпорошуються. Уражені рослини відстають у рості, замість колосків і зерна утворюється спотворена маса тканин. Більшість проростків пшениці уражуються до появи першого листка, проте зараження рослин може здійснюватися також і у фазу кущення рослин.

Джерело інфекції: зерно, на поверхні якого знаходяться теліоспори, та ґрунт, де теліоспори зберігають свою життєздатність один рік і більше.

Фактори, що сприяють розвитку захворювання: сівба зараженого насіння; недотримання сівозміни; температура повітря в межах +13…+21°С та низька вологість ґрунту.

Строки обстежень: починаючи з фази проростання насіння.

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ

11.	Ініціатор розроблення програми:	Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області
12.	Дата, номер і назва законодавчого документа про розроблення та затвердження Програми	Закон України «Про захист рослин» від 14 жовтня 1998 року № 180; Закон України від 3 лютого 2015 року № 141 «Про військово-цивільні адміністрації»
13.	Розробник програми	Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області
14.	Відповідальний виконавець програми	Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області
45.	Учасники програми	Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області, Державна установа «Львівська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби», сільськогосподарські підприємства, фермерські та особисті селянські господарства
46.	Терміни реалізації програми	2026-2028 роки
47.	Інші джерела (кошти с/г підприємств, фермерські господарства та особисті селянські господарства) (додатки 2, 3, 4, 6)	8059,8 тис. грн.

______________________________________

 

Додаток 1
до Програми контролю розвитку сажкових хвороб зернових колосових культур у Самбірському районі Львівської області на 2026-2028 роки

 

Симптоми сажкових хвороб пшениці та їх збудники

Тверда сажка пшениці

Зовнішній вигляд захворювання	Збудник Tilletia caries

Летуча сажка пшениці

Зовнішній вигляд захворювання	Збудник Ustilago tritici

 

 

Карликова сажка пшениці

 

 

Зовнішній вигляд захворювання

Збудник Tilletia controversa

 

Стеблова сажка пшениці

Зовнішній вигляд захворювання	Збудник Urocystis tritici

 

 

Додаток 2
до Програми контролю розвитку сажкових хвороб зернових колосових культур у Самбірському районі Львівської області на 2026-2028 роки

 

Заплановані обсяги використання протруйників для озимих та ярих зернових колосових культур

Роки	Площа посіву зернових, га	Використання насіннєвого матеріалу, тонн	Використання протруйників, л.	Витрати коштів, тис. грн
2026	13300	2660	2660	2527
2027	13350	2670	2670	2536
2028	13400	2680	2680	2546
Всього	40050	8010	8010	7609

Використання насіннєвого матеріалу зернових колосових культур 0,2 т/га.

Використання протруйника в середньому 1 л/т насіння.

Середня розрахункова вартість протруйника 950 грн./л.

 

Додаток 3
до Програми контролю розвитку сажкових хвороб зернових колосових культур у Самбірському районі Львівської області на 2026-2028 роки

 

Заплановані обсяги проведення лабораторної експертизи насіннєвого матеріалу озимих та ярих зернових колосових культур

Роки	Використання насіннєвого матеріалу, тонн	Кількість зразків, наданих для лабораторної експертизи, шт.	Вартість проведення лабораторних експертиз, тис. грн.
2026	2660	89	13,5
2027	2670	89	14,2
2028	2680	89	14,8
Всього	8010	267	42,5

Максимальна партія насіння для проведення експертизи 30 тонн.

Розрахункова вартість лабораторної експертизи 1 зразка насіння на схожість 152 грн. + індексація.

 

Додаток 4
до Програми контролю розвитку сажкових хвороб зернових колосових культур у Самбірському районі Львівської області на 2026-2028 роки

 

Заплановані обсяги проведення моніторингових обстежень сільськогосподарських угідь

Роки	Площа посіву зернових, га	Вартість проведення моніторингових обстежень сільськогосподарських угідь, тис. грн.
2026	13300	131,4
2027	13350	136,2
2028	13400	140,7
Всього	40050	408,3

 

Додаток 5
до Програми контролю розвитку сажкових хвороб зернових колосових культур у Самбірському районі Львівської області на 2026-2028 роки

Рекомендовані препарати для протруювання насіння, дозволені до використання в Україні

Назва препарату, діючої речовини та її вміст, дата закінчення терміну реєстрації	Виробник	Культура	Норма витрати препарату (г, кг, л/га, м2,т)	Спосіб час обробок, обмеження
1	2	3	4	5
Авіценна, СЕ (тебуконазол, 50 г/л + прохлораз, 250 г/л + крезоксим-метил, 50 г/л)	ТОВ «Альфа Смарт Агро», Україна	Пшениця озима	0,4-0,6	Обробка насіння перед сівбою
Антал, ТН (тіабендазол, 80 г/л; імазаліл, 125 г/л; тебуконазол, 60 г/л), 31.12.2024	ТОВ «Нертус Лтд», Україна, виробник - Петерс енд Бург КФТ, Угорщина	Пшениця озима	0,3-0,4	Протруювання насіння суспензією препарату (10 л води на 1 т) Препарат системної дії
Бастіон, ТН (дифеноконазол, 30 г/л, ципроконазол, 6,25 г/л), 31.12.2025	ТОВ «Сидера-Агро», ТОВ «Сімейний сад», Україна, виробники – «Чайна Нешинел Компліт інжинірінг Корпорейшн», «Хангжоу Руіджіанг Кемікал Ко, Лтд», Китай, ТОВ «Агрохімікат», Україна	Пшениця озима	1,0	Передпосівне протруювання насіння
Вайбрас Інтеграл 235 FS. (25 г/л Седаксан+ 25 г/л Флудиоксоніл+ 10 г/л Тебуконазол+175 г/л Тіаметоксам)	СИНГЕНТА Кроп Протекшн АГ, Швейцарія	Пшениця озима, Ячмінь озимий та ярий	1,5-2,0	Протруювання насіння суспензією препарату
Вайбранс Тріо 60 FS, ТН (седаксан, 25 г/л + флудиоксоніл, 25 г/л + тебуконазол, 10 г/л)	СИНГЕНТА Кроп Протекшн АГ, Швейцарія	Ячмінь ярий, ячмінь озимий, пшениця озима	- 1,5-2 л/т	Протруювання насіння суспензією препарату
Вінцит Форте SC, КС (флутраіафол, 37,5 г/л, імазаліл, 15 г/л, тіабендазол, 25 г/л), 31.12.2022	ф. «Кемінова А/С», Данія	Пшениця озима	1,0-2,0	Обробка насіння перед сівбою
Голдазім 500, КС (карбендазим, 500 г/л), 31.12.2027	ТОВ «Агрофлекс», Україна, виробники – «Фадер Альянс Лтд», Велика Британія	Пшениця озима	1,5	Протруювання насіння суспензією препарату (10 л води на 1 т) Може використовуватися як фунгіцид
Іншур Перформ, т.к.с. (тритіконазол, 80 г/л, піраклостробін, 40 г/л), 31.12.2021	ф. БАСФ СЕ, Німеччина	Пшениця	0,5	Протруювання насіння суспензією препарату
Кінто Дуо, КС (тритіконазол, 20 г/л, пірохлораз, 60 г/л) 31.12.2022	ф. БАСФ Агро Б.В., Швейцарія	Пшениця озима й яра	2-2,5	Протруювання насіння суспензією препарату (10 л води на 1 т)
Ламардор Про 180 FS, ТН (протіоконазол, 100 г/л; тебуконазол, 60 г/л; флуопірам, 20 г/л) 31.12.2026	ф. «Байєр АГ», Німеччина	Пшениця озима	0,5-0,6	Обробка насіння перед сівбою
Максим Тріо 060 FS, ТН (флудиоксоніл, 25 г/л, дифеноконазол 25 г/л, тебуконазол 10 г/л) 31.12.2027	ф. «Сингента», Швейцарія	Пшениця озима	1,5-2,0	Обробка насіння перед сівбою
Сертікор 050 FS, ТН (металаксил-М, 20 г/л, тебуконазол, 30 г/л) 31.12.2024	ф. «Сингента», Швейцарія	Пшениця озима	0,75-1,0	Протруювання насіння суспензією препарату
Ультрасил Дуо, ТН (тебуконазол, 60 г/л, імазаліл, 100 г/л) 31.12.2025	ТОВ «Компанія «Укравіт», ТОВ «Фабрика агрохімікатів», Україна	Пшениця озима	0,5	Передпосівна обробка насіння суспензією препарату (10 л води на1т)

 

Додаток 6
до Програми контролю розвитку сажкових хвороб зернових колосових культур у Самбірському районі Львівської області на 2026-2028 роки

 

Напрями діяльності і заходи Програми контролю розвитку сажкових хвороб зернових колосових культур у Самбірському районі Львівської області на 2026-2028 рр.

Назва напряму діяльності (пріоритетні завдання)	Зміст заходів Програми з виконання завдання	Відповідальні за виконання	Строки виконання	Джерела фінансування	Орієнтовні обсяги фінансування за роками виконання, тис. грн.						Усього за Програмою (2026-2028 рр.)		Очікуваний результат виконання заходу, у тому числі за роками виконання
					2026		2026		2028
1. Організація лабораторного аналізу насіннєвого матеріалу зернових колосових культур	Надання зразків насіннєвого матеріалу зернових колосових культур для лабораторного дослідження	Сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства ДУ «Львівська обласна фітосанітарна лабораторія»	Березень - квітень Вересень - жовтень	Загальний обсяг, у тому числі:	13,5		14,2		14,8		42,5		Контрольоване використання здорового та якісного насіннєвого матеріалу
				Державний бюджет
				Місцевий бюджет
				Інші джерела	13,5		14,2		14,8		42,5
2. Організація протруєння насіннєвого матеріалу зернових колосових культур	Придбання та використання протруйників. Контроль за використанням протруйників	Сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області	Березень - квітень Вересень - жовтень	Загальний обсяг, у тому числі:	2527		2536		2546		7609		Оздоровлення насіннєвого матеріалу, зменшення запасу патогенів у ґрунті
				Державний бюджет	-		-		-
				Місцевий бюджет
				Інші джерела	2527		2536		2546		7609
3. Поліпшення фітосанітарного та екологічного стану сільськогосподарських угідь	Проведення моніторингових обстежень сільськогосподарських угідь, визначення екологічного та економічного обґрунтування використання засобів захисту рослин	Сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області	Липень - вересень	Загальний обсяг, у тому числі:	131,4		136,2		140,7		408,3		Поліпшення фітосанітарного стану земельних угідь та сільськогосподарських насаджень регіону, зменшення накопичення мікотоксинів у злакових зернових, зменшення хімічного навантаження на ґрунти
				Державний бюджет
				Місцевий бюджет
				Інші джерела	131,4		136,2		140,7		408,3
Усього за Програмою	Загальний обсяг, у тому числі:					2671,9		2686,4		2701,5		8059,8