Самбірська

Кульчиці увіковічнили у скульптурі Юрія Кульчицького…

Перебіг подій так чи інакше вкарбовує на скрижалях історичного буття людства найважливіші з них. Взяти хоча б другу половину ХVІІ століття. Для Європи це був складний час. Міцна Османська імперія завдяки військовій потузі захоплювала все нові і нові держави. Цього боявся увесь єропейський світ. Падіння у вересні 1683 року столиці Австрії – Відня  дозволило б туркам реалізовувати подальші плани щодо  здобуття чужих земель. І невідомо, як розвивалися б тоді події, якби не звитяга нашого краянина – Юрія Кульчицького, який 370 років тому народився у с. Кульчиці.

Досконало володіючи турецькою мовою, бо був у турецькому полоні, він, пройшовши через турецьку облогу, сповістив союзників Австрії про стан справ у столиці, яка  з останніх сил протистояла ворогові, та повернувся назад у місто, знаючи, коли разом з союзними державами слід виступити проти турків. Це дозволило врятувати Відень від поневолення, а з ним й інші народи Європи. Вдячні за порятунок віденці надали право Юрію Кульчицькому першим взяти трофеї з поля битви. Він попросив мішки із зеленими бобами, які виявилися кавою, відкрив у Відні 1683 року власну кав’ярню. Легенда говорить, що одного разу він випадково додав до кави молоко і цукор, і відтоді вона стала популярним напоєм, а наслідуючи Відень, кав’ярні почали  з'являтися по всій Європі.

Наведені історичні дані свідчать про те, що і одна людина здатна змінити хід історії. Таким виявився Юрій Кульчицький. Саме тому, зважаючи, що нинішнього року  370 років від дня його народження,  Львівська обласна рада 2010 рік проголосила роком Юрія Кульчицького.

 28-29 серпня з метою пошанування Великого Українця у с. Кульчиці вдруге відбувся міжнародний фестиваль української слави «Кульчиці ФЕСТ».

Організатори свята - Львівська обласна державна адміністрація, Львівська обласна рада, управління культури обласної державної адміністрації, управління туризму обласної державної адміністрації, управління у справах сім`ї та молоді обласної державної адміністрації, Самбірська районна державна адміністрація, Самбірська районна рада, відділ культури Самбірської РДА, Кульчицька сільська рада, Українське Вільне Козацтво, Українське Реєстрове Козацтво.

Ідея організувати фестиваль зародилася у Самбірській районній раді. Ініціювали його проведення голова районної ради Ігор Максимів, його заступник Віталій Кімак разом з начальником відділу туризму Львівської ОДА Андріаном Кліщем.

Фестиваль покликаний  пропагувати туризм в Україні, популяризувати значення героя та рятівника Відня козака Юрія Кульчицького та гетьмана України Петра Конашевича- Сагайдачного; започаткувати унікальний, регіональний танцювальний фестиваль у традиціях українського фольклору як бази духовного відродження народу; сприяти поширенню та популяризації традицій і побуту козацької доби; розвитку туристичної інфраструктури села Кульчиці, створенню регіонального,  мистецько - спортивного виховного центру «Кульчиці», а найважливіше – відроджувати  славу наших предків та виховувати на їх прикладі нових патріотів рідної землі.

Відгукнулася допомогти в організації увіковічення Юрія Кульчицького рада ЦВК (Українського Вільного Козацтва) з м. Чикаго (США), передусім заступник Верховного Отамана УВК осавул Богдан Кардащук, який випустив пам’ятні поштівки (одну з них презентуємо), збірку статей, присвячену 325 річниці битви за Відень «Українець Юрій Кульчицький і козаки» (герої Віденської перемоги 1683 року).

Богдан Кардащук розповів, що у Чикаго є багато людей на прізвище Кульчицькі. Свого часу Анна Кульчицька, живучи у діаспорі (займалася вишивкою, підказала кілька думок, як зробити так, щоб Кульчиці набули світової слави, адже заслужили на це). Пан Богдан говорить, що він - продукт совєтської системи. Заглибившись в історію, поставив собі за мету долучитися до пошанування на міжнародному рівні Юрія Кульчицького. Через культуру Україна зближується з Європою. У Чикаго він працює асистентом хірурга. До фестивалю планував зробити, крім поштівок, ще й ювілейну медаль, але наразі цього не вдалося. «Мені приємно, що я сьогодні у Кульчицях, бо Україною живу весь час. Важливо, що закладе в дитину мати і вчитель. Про себе ж говорить: «Я хочу бути просто козаком, тобто вільною людиною, за романтикою треба йти, як і розвиватися духовно. Той, хто цього прагне, – завжди знайде вчителя. Не треба марно втрачати час, а приймати чистоту духовну, якою наділено дітей і бути самим, як діти». Богдан Кардащук з тривогою говорить про те, що ми не маємо права руйнувати землю. Зменшення бджолосімей є для нас сигналом, що не можна нищити природу, бо тоді доведеться, як це нині відбувається в Китаї, штучно запилювати рослини.

Повертаючись до історичного моменту, яким став фестиваль для нашого краю, він сказав: «Сьогодні Юрій Кульчицький повернувся  до себе додому. Кульчиці повинні ввійти до славних місць України, таких, як Хортиця, бо тут енергетичний центр, людина отримує особливий заряд енергії та духу.

Рада Українського вільного козацтва діаспори прагне, щоб у перспективі відзначення фестивалю та вшанування героя Відня відбувалося з участю представників багатьох країн, передусім Австрії, а також діаспори. Ми повинні виховувати дітей, молодь на таких героїчних сторінках історії. Досі у різних виданнях, де йдеться про ці події, мало розповідається про роль українців, а їх було понад 20 тисяч, які допомогли розгромити двохсоттисячну турецьку армію. І це спонукає нас через подібні заходи  інформувати про правду та кому належить справжня перемога під Віднем.

Серед багатьох гостей, які прибули на фестиваль, і Оксана Мельник – журналіст «Урядового кур’єру». Вона цікавилася історією села. Про чимало історичних подій і фактів розповів директор музею гетьмана Петра Сагайдачного Богдан Сидор.

Сьогодні у селі, за словами сільського голови  Степана Мільковича, проживає 1560 чоловік. В основному займаються сільським господарством, розводять худобу і працюють на землі. У селі є середня школа, фермерське господарство ведуть троє кульчичан. На фестиваль приїхав також Ігор Кульчицький, який свого часу тренував львівські «Карпати», що стали володарем кубка Радянського Союзу у 1969 році. Ще один виходець з села Іван Баранецький – полковник. Зараз йому 72 роки. Був знайомий навіть з Юрієм Гагаріним, оскільки займався підготовкою космонавтів до польотів.

Як і колись, так і тепер,  чимало у селі порядних газдів. Ті, хто виїхали з села, навідуються сюди. Наприклад, на фестиваль завітала родина Кульчицьких-Сметанко з Ралівки:  Володимир, Наталія, їхня дочка Марія та онуки Наталія та Оленка. Їх не можна було не зауважити, бо  були одягнені у вишиванки, узори на яких голубого кольору. Про це подбала Наталія.

Під час відкриття скульптури Юрію Кульчицькому до присутніх з вітальним словом звернулися Богдан Кардащук, Ігор Сапеляк – голова фонду Юрія Кульчицького, керівник секретаріату українського козацтва при Президентові України Анатолій Грива, заступник голови Городоцької РДА Світлана Книшек, голова регіонального фонду Городоччини Андрій Хома. Освятив скульптуру о. михайло Межівник.

Знімати фільм «Два дні, що змінили світ» про Юрія Кульчицького взявся  двоюрідний брат Богдана Кардащука Ігор Сапеляк. До кінця року одна із двох серій буде готова. Ці люди багато працювали і працюють над увіковіченням імені Ю. Кульчицького. Завдяки їм постала скульптура героя Відня біля входу в музей гетьмана Сагайдачного, освячення якої відбулося після Богослужіння у храмі святих Флора і Лавра, яке відслужив о.Михайло Межівник.

Знаменно, що на другому козацькому фестивалі «Кульчиці ФЕСТ» презентовано книжку Ярослава Яріша «Лицар з Кульчиць». Ця повість – лауреат ХІ загальноукраїнського  літературного конкурсу «Українська мова – мова єднання». За мотивами повісті Ярослав Яріш написав кіносценарій до фільму про Юрія Кульчицького «Два дні, що змінили світ», продюсером якого є Ігор Сапеляк, а режисером – Дмитро Ломачук. У цьому фільмі молодий письменник дебютував як актор: знявся у ролі турецького аги. Повість заводить нас у обложений турками Відень, який рятує Юрій Кульчицький.

Завжди благословенна Небесним Творцем справа матиме успіх, тому святочно зійшлися кульчицька громада і гості у перший день фестивалю, а також наступного до місцевого храму, аби попросити ласки Всевишнього на подальше християнське життя кульчичан, з середовища яких вийшли Великі Українці. Так поіменував Кульчиці на календарі, присвяченому цій  події, колишній редактор «Голосу Самбірщини», автор багатьох чудових світлин, в тому числі про вже згаданий населений пункт, Ігор Тиличко. Село славне Великими українцями Юрієм Кульчицьким, Петром-Конашевичем Сагайдачним, скрипалем - віртуозом, який  подарував  прекрасні мелодії на скрипці, Олегом Кульчицьким, Ігорем Кульчицьким (тренер Львівських «Карпат»)…

На фестиваль завітало багато вихідців села. Тут серця їхні, немов з живильного джерела, набираються доброї енергії.

Упродовж двох днів Кульчиці приймали гостей. Зріднився з цим селом автор скульптури Юрія Кульчицького Ігор Лихий з Городоччини ( підприємство «Архітектура і будівництво» – керівник Орест  Батюкевич). Зі слів скульптора, вона далася йому легко. Виготовив її за місяць. «Найголовніше, – сказав він, – намагався передати внутрішні якості Юрія Кульчицького, який був людяним, але суворим. У кав’ярні до відвідувачів звертався словами: «Як  справи, братчику-серденько?»

 Можна було зауважити, що автор скульптури, не демонструючи цього явно, задоволений роботою. Йому вдалося втілити задумане і кожен, хто фотографувався біля неї, почував себе немов біля нього живий і завзятий сам Юрій Кульчицький. Це і є найбільшою винагородою для митця. До речі, у Городку завдяки йому є єдина копія скульптури Мікеланджело «П’ята», яку власноруч  виготовив. Свій талант вклав і в інші мистецько-вартісні роботи.

Скульптуру виготовлено з бетону, який покрито відповідною фарбою. На перший погляд здається, що вона з бронзи. Минуть роки і, можливо, колись буде саме так.

Достеменно невідомо як виглядав Юрій Кульчицький. Та все ж переміститися  у період   кулькасотлітньої давності присутні змогли завдяки тому, що до кав'ярні їх запрошували  Юрій Кульчицький   зі своєю дружиною Марією Урсулою (роль Юрія Кульчицького виконував Ігор Сапеляк, а його дружина Ірина – Марії Урсули).

Першими відвідувачами кав’ярні стали представники Республіки Беларусь. Вони завітали на Самбірщину на запрошення районної ради, з якою 29 серпня підписали угоду про співпрацю.

Голова Ганцевицького районного виконавчого комітету Брестської області Республіки  Беларусь Володимир Столяр та начальник відділу культури Ірина Марцінкевич подарували музею прапор своєї держави, сувенірну та поліграфічну продукцію. Їм запропонували скуштувати каву. У той час подумалося: не існує кордонів у взаємовідносинах. Партнерство покликане єднати людей, сприяти творчій співпраці та в різних сферах діяльності людини. Один із пунктів угоди стосувався її пролонгації, якщо за три роки від часу  укладення сторони не матимуть одна до одної жодних претензій. Чомусь, зачитуючи білоруською мовою угоду, що попередньо зробив українською мовою голова районної ради Ігор Максимів, саме на цьому  пункті акцентував увагу Володимир Столяр. Переживши лихоліття війни 1941-45 років,  білоруси стали ще миролюбнішими і доброзичливішими. Те, що німці стерли з лиця землі село Хатинь, до сьогодні озивається болем  непоправної втрати,  а тому свято бережуть пам’ять про загиблих. Роблячи дарунок для музею, голова Ганцевицького районного виконавчого комітету підкреслив: «Приємно бути на цьому особливому святі, яке назвав історичним, бо нащадки не забувають про своїх предків. Найважливіше те, що збережено  пам’ять про тих, хто залишив на цій землі слід».

Від імені делегації він висловив подяку за гарний прийом, за те, що мають змогу побувати на нашій слов’янській землі і скуштувати каву. Володимир Столяр подарував прапор Білорусі не тільки музеєві, але й під час підписання угоди, а також вручив коровай на вишитому рушнику, скульптуру зубра,  кошик ягід журавлини… Було домовлено, що у рамках підписаної угоди відбуватиметься обмін делегаціями з метою налагодження партнерських стосунків у торговельно-економічній, освітній, культурній, спортивній і туристичній сферах діяльності. Домовилися брати участь у заходах, семінарах, конференціях, ювілейних урочистостях, спортивних змаганнях і турнірах, екскурсіях і походах. Підписання угоди стало підтвердженням намірів щодо втілення і розвитку довготермінової та взаємовигідної співпраці для організації обміну досвідом і інформації між органами місцевої адміністрації Ганцевицького і Самбірського районів. Участь у підписанні угоди, крім Володимира Столяра, взяли начальник відділу культури Ірина Марцінкевіч, директор Ганцевицького хлібозаводу Андрій Арцеменко.

За два фестивальні дні у Кульчицях побувало понад сім тисяч осіб. Про проведення фестивалю дуже гарно відгукуються жителі села, наприклад, Емілія Качмар, до  якої цього дня завітали Остап Качмар – виходець з села, її рідний вуйко, а також Роман Грицай. Вони відмітили те, що молодь активно готується до участі у фестивалі, який сприяє зародженню ще більшої  любові до України.

Після освячення скульптури Юрію Кульчицькому та кав’ярні його імені біля пам’ятника Петру Сагайдачному розпочалася святкова частина фестивалю. Ведуча Інна Кушнір запросила до слова заступника міністра культури України Ольгу Бенч, яка подякувала за запрошення на фестиваль. ЇЇ дуже вразила експозиція в музеї присвяченна Юрію Кульчицькому. За це подякувала його директор Богдану Сидору, який відкрив у Кульчицях унікальну експозицію людини, за яку бориться вся Європа. Юрія Кульчицького знають у цілому світі і вона висловила переконання, що завдяки зусиллям, які докладає п. Богдан Кульчиці будуть відомими усьому світові. Вона передала найщиріші відання міністра культури і туризму України Михайла Колиняка учасникам фестивалю і запевнила, що міністерство обов'язково дорлучеться до цієї духовної праці, яка тут твориться, буде надана відповідна підтримка, щоб бути спільно з тими хто працює для пропагування українських звичаїв і традицій та відкриває нові сторінки історії.

Вітав фестивальну громаду заступник голови Львівської обласної ради Роман Ілик. Він зазначив, що їдучи на свято бачив, як дідусь з бабусею в національних строях йшли і вели онучку одягнену в вишиванку. "Допоки будуть такі свята, – думаю, що не вмре наша Україна, а буде жити славно і довго", – сказав Роман Ілик. Подякував усім хто приїхав з різних куточків України а також з-за кордону, щоб розділити радість цього свята. Слова подяки від імені депутатського корпусу висловив персонально голові Самбірської районної ради Ігорю Максиміву за те, що зумів так гарно організувати це свято, ходив по владних кабінетах, щоб було виділено кошти і різні колективи змогли прибути сюди.

Свій виступ він завершив словами Андрея Шиптицького "Любіть Бога, шануйте церкву, любіть Україну, любіть кожного ближнього свого".  Побував на святі і перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків, який також завітав у кав’ярню Юрія Кульчицького.

Народний депутат України Володимир В’язівський сказав: "Сьогодні вшановуємо ваших земляків, які долучилися до козацької слави, а значить слави України. Сьогодні ж Київська влада ставить під сумнів, чи всі з них були героями, в тому чисті і ті, кому присвоєно звання Героя України Степану Бандері, Роману Шухевичу... Сьогоднішня влада переписує книжки з історії. На сайті Президента України вже не стало трагічної сторінки українського народу – Голодомору. Але сьогодні мит зібралися тут щоб сказати: ми українці – є на Богом даній землі, а також для того, щоб чергові виклики, які стоять перед нами, нашими громадами, а це вибори до місцевих рад, ми обрали тих людей, які організували це прекрасне свято. Щоб сказали – ми на своїй землі і в нашім краї панувати не дамо нікому.  На святі були начальник управління культури та туризму Львівської ОДА Галина Дорощук, начальник відділу туризму управління культури Львівської ОДА Андріан Кліщ.

Перед учасниками фестивалю виступив голова райдержадміністрації Геннадій Дейниченко, який наголосив, що Самбірська земля, давши світові відомі історичні постаті Петра Конашевича-Сагайдачного, Юрія Кульчицького, а в наш час – Ігоря Кульчицького, Олега Кульчицького та багатьох інших, які підтримують українських дух. Самбірська земля зберігає та примножує..