Самбірська

Сонячна вереснева неділя. Пригріває. Інколи подує вітер-свіжак. На стадіоні с.Нагірне людно.
І святково. Жваво йде торгівля виробами народних промислів, літературою. Тут восьмий раз поспіль чисельно зійшлися, з’їхалися звідусіль на ватряне поле не лише лемки, а й їхні побратими-переселенці, яких

Ось чому перед запаленням традиційної лемківської ватри  у своєму вступному слові відомий і шанований усією лемківською громадою, активний член товариства “Бощани”, лемко не лише “з крові та кості”, а з усього серця Мирослав Теплий виголосив слова: “Нема болючішої рани, ніж втрата Батьківщини”.
Ці слова стали лейтмотивом цьогорічного фестивалю “До тебе лину, моя рідна земле”. Адже саме заради того, щоб пошанувати лемківську культуру, послухати лемківські пісні, мову, які є складовими українства, зустрітися зі знайомими, забавитися, подумки побувати на рідних і в той же час вже чужих теренах – треба сказати щирі слова подяки організаторам ватри, яка проходила під патронатом ра-йонної влади, Ралівського сільського голови Володимира Бучка, обласного товариства “Лемківщина”, громадської організації “Бощани”. Генеральним спонсором був торговельний центр будівельних матеріалів, мережа “Інтер’єр”, яку очолює Ростислав Кітик.
А все було урочисто, піднесено. Під Державний та Лемківський гімни піднято прапори. Ватру благословили священики. Присутніх привітав голова районної ради Геннадій Дейниченко. Вперше розділити радість і тугу за рідним краєм з виселенцями прибув міський голова Самбора Тарас Копиляк. Привітання надійшло від ОДА. Але лемки, наголошувалося у виступах, вдячні землі українській, яка їх прийняла. Адже тут вже виросли їхні діти, внуки, підростають правнуки. Ось чому й ватру запалили представники трьох поколінь переселенців.
А потім на сцені ожило високе мистецтво. Звучали пісні у виконанні народного хору з Борислава “Лемківська студенка”, лемківського народного фольклорно-етнографічного ансамблю “Студенка” з м.Калуша Івано-Франківської області, львівської “Лемковини”, дрогоби-цької “Калиноньки”, самодіяльної солістки Дарії Куціль, молодої співачки Оксана Винницької. Присутні побачили чарівні танці ансамблю “Едельвейс” Народного дому Нагірного, студії “Джинджер” та інших. З почутого та побаченого ніби ожили прекрасні краєвиди полонин, гір, звичаї, говірки, бійканки і співанки, забави, серцем відчули, що не мають права забути могил прадідів, церкву, віру.
За словами одного з організаторів ватри Михайла Павлючика, головним було – зберегти традиції, багату духовну культуру, передати все це майбутнім поколінням лемків. А мені залишається ствердити, що свято видалося напрочуд гарним. Адже місцеві та приїжджі довго не розходилися. То тут, то там було чути співи. Всі веселилися...
Микола СЕНЕЙКО.